"Чому так поводиться Дональд Трамп і чи може він розвернутися від Путіна?" - Віктор Шлінчак

Чесно кажучи, це питання, мабуть, більше до психологів, ніж до політичних аналітиків. Можу лише уявити, скільки людей у різних аналітичних центрах світу щодня ламають голову після чергового допису чи виступу нинішнього лідера США. Але якщо спростити, то Трамп робить рівно те, що обіцяв. Він діє асинхронно. І цим вводить у ступор практично всіх.

Тут немає звичайної лінійності. Як мені казали різні люди, Трамп утримує увагу на чомусь одному не більше 15 хвилин. Далі переключається на нову тему, далі - на іншу. Постійне переключення між темами має навіть медичний термін, але хто про це може навіть йому натякнути, якщо Трамп вважає себе найздоровішою людиною на планеті?

Натомість замість передбачуваної логіки рішень з’являється інший принцип: я хочу зробити так - і зроблю, хто б мені що не розповідав. А далі - це вже ваші проблеми, як ви будете з цим жити.

Це своєрідний виклик від людини у літах, яка, хоч як це дивно звучить, прямо зараз впливає і на мою сім’ю, і на сім’ї моїх друзів, і на якусь зовсім незнайому родину десь у Данії. Колись Трамп називав це політикою «стратегічної невизначеності». От тепер ми нарешті побачили, як це працює на практиці.

І це навіть не бізнесова тактика. Тут швидше - про відчуття власної величі. Коли ти настільки впевнений у собі, що правила більше не мають значення. Бо, як відомо, боги не помиляються. І навіть у туалет не мають часу ходити - бо як тоді світ може обійтися без них?

У цьому є щось від месіанства. Після замаху в передвиборчий період все це має ще більше загострення. І тут ми часто робимо помилку, коли думаємо, що месію можна в чомусь переконати. Він не переконується. Трамп просто знає, що він правий. У всьому. Нуль сумнівів. Крапка.

Тому не варто чекати, що він раптом перестане любити Путіна (бо месія сам обирає, хто йому подобається) і «спуститься з небес». Хіба що - заради чергового піар-ефекту. І, звісно, заради оплесків маленьких людей, які досі не подарували йому омріяну з дитинства іграшку - якусь там Нобелівську премію миру.

Трамп насправді прагне одного - змусити світ себе полюбити. Безумовно. Без дурних запитань. Інакше - заради чого все це?

P.S. Автора колажу не знаю, але гарно.