Чорнорота "брудна бомба" - Ігор Гулик

Чорнорота "брудна бомба" - Ігор Гулик

Шойгу фактично повторив фейки RT, які гуляють у мережі щонайменше з 2001 року, коли схожі звинувачення лунали на адресу "Національного корпусу".

Направду, російська пропаганда у кризі. Ніхто вже не вірить вкидам Соловйова, Скабеєвої й усієї осоружної гоп-компанії брехунів, циніків та медіаубивць. Не вірить настільки, що функції рупорів кремлівських фейків змушені перебирати на себе найвищі посадовці РФ.

Зауважмо, чергову маячню про "брудну бомбу", яку нібито мають намір застосувати українці, аби відтак звинуватити окупантів у воєнному злочині, озвучував міністр оборони Росії Сергій Шойгу. Причому, не у телеграм чи Twitter, а особисто вкладаючи у вуха керівників оборонних відомств низки країн. Переговоривши з міністрами оборони Франції, Туреччини та Великої Британії, Шойгу фактично повторив фейки RT, які гуляють у мережі щонайменше з 2001 року, коли схожі звинувачення лунали на адресу "Національного корпусу", на думку кремлівських пропагандистів, — нацистської організації, яка доволі вільно почувається в Україні.

Тепер, слід розуміти, "нацистами" стали всі українці, бо Шойгу юзає стару казку на новий лад, наголошуючи на причетність київської влади до "брудної бомби". І знову нафталін – ще у березні Интерфакс запустив у медіапростір чергову "качку" про те, що в Україні "за таємним наказом Зеленського" велася робота над створенням "брудної бомби". Ключова роль у її розробці нібито належала науковцям Харківського фізико-технічного інституту (ХФТІ), тому росіяни несамовито, попри волання світу, обстрілювали лабораторії цієї дослідницької інституції, у якій справді була ядерна установка, і влучання у яку загрожувало катастрофою.

Московські "ініціативи" вже добряче дістали навіть такий яловий та інфантильний інститут як ООН, і там під час голосувань з українсько-російського питання все меншає прихильників Кремля

Відтак російський міністр передав естафетну паличку керівникові генерального штабу ЗС РФ Валерію Герасимову. А коли у відповідь прозвучали категоричні спростування з боку України, США та НАТО, до гри долучився сам Сергій Лавров. Він обіцяє обговорення української "брудної бомби" на засіданні Ради Безпеки ООН.

Сумніваюся, що це обговорення додасть ваги російській брехні. Якщо взагалі воно відбудеться. Бо московські "ініціативи" вже добряче дістали навіть такий яловий та інфантильний інститут як ООН, і там під час голосувань з українсько-російського питання все меншає прихильників Кремля.

Але констатуємо: пропагандистська машина Путіна, ретельно конструйована, вибудовувана розмаїтими політтехнологами на кшталт Гліба Павловського, вигнаного учора Антона Красовського, Маргарити Симоньян, Дмитра Кисельова та інших, — начисто програла в інформаційній війні проти світу та України. Її вістря тепер повернуте углиб Росії, аби тримати у тумані мізки зазомбованого обивателя, що після поразок в Україні, "часткової могилізації", фарсової анексії окупованих, а відтак майже моментально звільнених ЗСУ територій, почав підозрювати щось неладне. Для господаря Кремля втрата легітимності та авторитету альфа-самця серед власного плебсу означатиме крах. Можливо, ще відчутніший, аніж поразки російського війська під Києвом, на Харківщині та Півдні.

Пропагандистська машина Путіна, ретельно конструйована, вибудовувана розмаїтими політтехнологами на кшталт Гліба Павловського, вигнаного учора Антона Красовського, Маргарити Симоньян, Дмитра Кисельова та інших, — начисто програла в інформаційній війні проти світу та України

Але наразі говорити щось про уявну українську "брудну бомбу" до мешканця "русской глубінкі" – це все одно, що "проповідувати церковному хору". Так, звісно, московські "фахівці" прислухаються до порад страчених у Нюрнберзі нацистстських учителів (Герман Герінг: "Єдине, що потрібно зробити, щоб поневолити людей, — це налякати їх. Якщо ви можете знайти спосіб налякати людей, ви можете змусити їх робити те, що ви хочете"). Але навряд чи російського спитого роботягу настрашить якась далека "брудна бомба" – йому б похмелитися вчасно та відкараскатися від сварливої дружини, яка жене його на роботу або на фронт по гробові.

Щодо світу, то він, попри скепсис та обурення, цілком усвідомлює, що за істерикою найвищих російських посадовців може ховатися гола і страшна правда: вони самі готують "брудну бомбу" або і ядерний удар. Бо ж іншого виходу перед наступом ЗСУ немає. Терор проти цивільних теж виявився хибним маневром.

Поразка щораз рельєфніше бовваніє перед Росією. І це фіаско буде настільки нищівним, що жодна "брудна бомба" не зрівняється з ним за наслідками та висновками.