Скільки там стадій прийняття існує, п’ять? Гнів, торг, заперечення, що там іще …
Так от, зелена влада працює за єдиним алгоритмом, який складається з чотирьох стадій. Називається: «бум – бздинь – пшик – це не ми». Я легко доведу це на прикладі своєї професійної сфери, тобто перекладу. Ви так само легко зробите це для своєї роботи, де б ви не працювали – у школі, медицині, бізнесі, на державній служби чи в армії.
Дивіться.
Бум! - 20 січня Голова ВРУ Руслан Стефанчук на особистій ФБ сторінці оголошує результати Великого Перекладівництва. На сайті Верховної Ради України викладено офіційні переклади на англійську мову 181 законодавчого акта, включаючи Кодекси. За його словами, «інвестори, що планують «заходити» до України, відтепер зможуть ознайомитися з українським законодавством, зважити для себе всі плюси та мінуси, а також усвідомити можливі ризики».
В принципі, Стефанчук не збрехав – тільки відкривши ці документи, інвестори як на долоні бачать, з ким вони мало не зв’язалися. Так, Цивільний кодекс перетворився на мішанину з українського / британського англійського / американського англійського текстів. Окремі речення та абзаци так і лишилися українською, термінологія виглядає так, ніби над нею попрацювала божевільна Попелюшка: на один термін може бути до п’яти різних варіантів перекладу в одному і тому ж абзаці.
Першими на сполох забили перекладачі, яким тепер доведеться свої власні переклади звіряти з «офіційним», а це фізіологічно неможливо. Далі захвилювалися юристи, які приймають на себе удар збентежених клієнтів.
«Судово-юридична газета» звернулася до голови ВР із запитом WTF? Тобто хто це зробив, скільки це коштувало і головне – навіщо???
Відповідь Апарату ВРУ покриває відразу три наступних етапи. Бздинь – так, вказаний переклад слід вважати офіційним. (А що вони тепер можуть сказати після Стефанчука? Варіантів не так багато).
Пшик – ні, законом не визначається державний орган, який відповідає за офіційні переклади текстів законів іноземною мовою. Вказаний переклад виконало київське бюро перекладів KLS (але це не точно).
Це не ми – Апарат не знає, скільки коштував переклад одного аркушу. І головне: «Переклад текстів законів України англійською мовою виконано не за кошти Державного бюджету України, а в рамках міжнародної технічної допомоги».
Ви розумієте, так? На сайті Ради у нас тепер висить 181 текст, перекладений невідомо ким і невідомо як, з грубими – катастрофічними – помилками, які роблять неможливими читання цих текстів та роботу з ними. У такому вигляді ці закони не можна цитувати у судових позовах, не можна включати до аналітичних довідок, за формою і виконанням – це пряма мова Зеленського, от один в один. Щось рване, алогічне, ошелешуюче.
Хотілося б запитати у Стефанчука, хто ж нам підкинув таку «міжнародну допомогу»? Я вже не говорю про те, що Апарат ВРУ свого часу був дуже компетентним, сильним і ефективним органом. Невже «слуги» за два роки примудрилися вигнати звідти усіх, хто володіє англійською і міг би попередньо переглянути цю ганьбу?
