Я в торгівельному центрі. Поряд приліт. Попри галас, музику - стіни здригнулися. Коли земля здригається- це завжди відчутно. Це якась щоденна "норма" зараз в Харкові.
Хтось назовні знімає камерою смартфона стовп диму. Голос дівчини, яка оголошує про тривогу, в прямому ефірі здригається від другого вибуху.
Я давно знаю, що поряд. Щільна житлова забудова. Дитячі майданчики. Сучасний парк, який зараз заповнений дітьми, бо канікули. Школа. На перших поверхах - салони краси. Кіоски з хлібом та овочами. Двори щільно забиті автівками. Тепер там вогонь і розпач. Пожежні й швидкі - на повній швидкості.
Потвори шукають СБУ? Серед багатоповерхівок? У Львові, Житомирі, Франківську, й інших, сьогодні знову в Харкові? А ми їм - по другому найбільшому нафтовому терміналу. Вони по квартирах та ринках - ми по портах. Коли ціна на нафту тимчасово підіймається, росія хоче заробити, але Україна каже "ні" - значить буде "ні".
То хто працює результативніше?
Ця війна давно перетворилася на терор, а тому програна росіянами. Програна ще в 2022-му.
