"Державницька позиція" - Віктор Бобиренко

"Державницька позиція" - Віктор Бобиренко

Коли ми говоримо: не виплесніть з грязною водою і немовля, ми підкреслюємо, що часто буває так:

Намагаючись позбавитись від поганого ми можемо заодно позбутися і чогось гарного та життєво необхідного.

Ось у Сумах. як і по всій Україні, точаться дебати, скільки, яких і де кластерних лікарень має бути.

І у дебати влізла народний депутат від Сум Тетяна Скрипка (Рябуха).

Вона наполягає, що кластерна лікарня в Сумах має бути лише одна .

Бо держава має ефективно витрачати державні кошти.

А кластерна лікарня згідно нормативів має бути наповнена належним устаткуванням, мати необхідну кількість відділень і персоналу в них.

Вобщем, дороговасто буде — наполягає нардеп. А ми, державники, не такі. Ми за економію бюджету.

Ну, як на мене, ефективне використання бюджетних коштів Слугами ми бачили і у Великому будівництві, і у відбудовчих заходах минулого року.

Там така ефективність, що як глибоко зазирнеш у ті тендери — задихаєшся.

Але, допускаю, Тетяна Василівна не така. А стоїть на державницьких позиціях. Але є кілька “Але”.

1) Воно, звичайно, у депутата-мажоритарника завжди конфлікт із самим собою. Бо ТУТ треба державні інтереси захищати. А ТУТ — відстоювати інтереси округу.

З точки зору мажоритарника — Тетяна Василівна мала б тягти в округ всього і побільше. Два кластери — удвічі більше хорошої і різної апаратури. Ну і плюс менше черг. Плюс задоволений електорат.

А так (якщо станеться непопраівне і кластерна лікарня буде лише одна), прийду я якусь діагностику чи процедуру пройти.

А мені скажуть: “Зайдітє на нєдєлькє”. Або через місяць. Бо апарат (спеціаліст) один, а вас тут шастає, немічних, вагон з тєлєжкою.

І що буде? Я згадуватиму незлим-тихим словом державників. А воно треба перед виборами?

А я ж такий, що не змовчу, “похвалю” — хто тут зекономив бюджет на хворих.

2) Категорично вважаю, що економити на освіті чи на охороні здоров’я в державі Україна -неправильно. А на великому будівництві — допустимо.

І от всю енергію — туди. Приїхати в ОПу і надавати там ляпасів деяким уродам — оце було б по державницьки.

І сказати: А шо? Я депутат, я дєвочка. Мені можна.

3) Якщо у нас буде одна лікарня, то не буде конкуренції. Жодним чином не сумніваючись у професіоналізмі працівників Сумської Центральної міської лікарні — все ж вважаю, що краще би було мати альтернативу.

І щоб пацієнт мав вибір: куди йому лягати лікувати діабет чи різати апендицит.

Конкуренція — двигун підвищення якості послуг. Крапка.

4) Воно звичайно, Сумська громада Сумського району — це найбільша громада. Десь 260 тисяч жителів.

Але в Сумському районі крім Сум — є ще 15ть громад. А це ще плюс 180 тисяч жителів. І ви пропонуєте їм їхати в одну кластерну лікарню?

А там в черзі сумські бабульки будуть наїзджати на хотінських: “о, понаєхалі, стій тут тепер сутками в черзі”.

А я тут такий єхидно: “Так зате ж по державницьки. А як ви хотіли? Економимо бюджетні гроші”.

У Сумському районі проживає понад 430 тисяч жителів. То може колишню ЦРЛ теж зробити кластерною?

Бачить Бог, я за чотири роки жодного разу не наїхав на Тетяну Скрипку.

Але тут вона або помиляється, або за когось грає.

Я теж. Але я зараз граю на боці пацієнтів. Роки змушують.