У грудні 1991 році військовий заколот проти президента Звіада Ґамсахурдія (вбитий у грудні 1993) відклав евроатлантичну інтеграцію Грузії на 13 років.
У березні 1999 року було вбито В'ячеслава Чорновола. Це відклало евроатлантичну інтеграцію України на 15 років. У 2000 році "плівки Мельниченко" ще сильніше розвернули Україну в протилежний бік від Заходу.
У жовтні 1999 року було розстріляно парламент Вірменії. П'ятеро заколотників були дуже збудженими і оголосили, що вони здійснюють державний переворот. Їхній ватажок, Наїрі Унанян, підійшов до тодішнього прем'єра, Вазґена Саркісяна, і крикнув йому в обличчя "досить пити нашу кров", на що той йому спокійно відповів "все робиться заради тебе та твоїх дітей", після чого терорист відкрив вогонь (загинуло восьмеро осіб, серед яких і прем'єр і тодішній спікер парламенту Карен Демірчян).
Рівно через три дні тодішній прем'єр Московії, Владімір Путін, на п'ять годин прилетів до Вірменії для участі у траурних заходах. В результаті Вірменія, на відміну від Грузії чи України, досі не йде ні до НАТО ні до Евросоюзу.
Можна навести багато інших прикладів. Джохар Дудаєв у Чеченії, Ігор Додон у Молдові, чисельні випадки в країнах центральної Азії, тощо. Все це — колишній СРСР, який Московія досі вважає своєю "зоною впливу". Подумайте про це.
