Сьогодні провідна італійська газета «Corriere della sera» опублікувала замовне та наперед узгоджене інтерв’ю з Путіном. Наводимо його фрагмент, який стосується України.
З нього чітко зрозуміло, які завдання поставив Кремль Зеленському в обмін на його обрання президентом України та особисту безпеку.
А саме:
• виконати Мінські угоди за московським сценарієм (заковтнути Донбас на правах повної автономії, дати йому право вето у вирішенні всіх питань, підсадити його на постійні багатомільярдні дотації "на відбудову", тощо);
• повернути русифікацію України, припинити державну підтримку розвитку української мови та національного відродження;
• ліквідувати Православну Церкву України, та віддати всіх православних вірян до Московського Патріархату;
• повернути московський бізнес до України, скасувати всі заборони на в’їзд та пересування громадян Московії територією України;
• ніде навіть не згадувати про Крим — ні в публічних виступах, ні в засобах масової інформації, ні в жартах «95 кварталу», тощо.
=====================
Путін: Ми є готовими до діалогу зі США. Ми у постійному контакті з Ліґою Сальвіні.
[...]
— З вибором Володимира Зеленського президентом України багато хто очікував відлигу з Москвою, швидке розв’язання конфлікту на Донбасі і початок конструктивного діалогу. Це можливо?
— Так, це можливо, якщо Зеленський почне виконувати свої передвиборчі обіцянки, зокрема прагнутиме прямого діалогу зі своїми співгромадянами на Донбасі та припинить називати їх сепаратистами. Це можливо, якщо українська влада поважатиме Мінські угоди, а не ігноруватиме їх. Примусова «українізація»; заборона використання москвинської мови (яка є рідною мовою мільйонів українських громадян), зокрема її викладання в університетах і школах; розгнузданий неонацизм; громадянська війна на південному сході країни; та спроби попередньої влади зруйнувати крихкий міжконфесійний мир є лише невеликою частиною ганебної спадщини, з якою має впоратися новий президент. Отже, я повторюю: громадяни України чекають не декларацій про наміри від Зеленського та його міністрів, а конкретної дії та якнайшвидших змін на краще. Мало того, влада в Києві має нарешті зрозуміти, що конфронтація між Московією й Україною не відповідає нашому спільному інтересу — йому відповідає розвиток прагматичної співпраці, яка ґрунтується на довірі та взаємному розумінні.
