"ДВА ПРЕЗИДЕНТИ. АНАЛОГІЯ" - Тарас Чорновіл

Дивлюся на дописи про воєнний стан у Південній Кореї. Частина авторів, ті, що мудріші, визнають, що не розуміють причини подій. А інші несуть казна що. Від звичних страшилок про третю світову й підготовку ядерних атак до тотального обливання брудом президента Юн Сок Йоля.

По суті.

Увечері президент оголосив про введення воєнного стану. Це не пов'язано з жодними загостреннями з боку КНДР, там тільки звичне віддування щік.

Фактично, він звинуватив лівацьку й опозиційну до голови держави парламентську більшість у блокуванні всіх напрямків нормального життя країни, зриві бюджетного процесу, створенні кадрового хаосу й паралічу. А ще в загрозах для безпекової політики, зокрема, з боку КНДР, до якої правляча більшість має симпатії.

Військові оточили парламент, у столицю ввели війська, але депутати через паркани прорвалися до парламенту, де проголосували за скасування воєнного стану.

Міноборони заявило, що зберігатиме воєнний стан, доки його не відмінить сам президент. Остаточно, ніхто президента по серйозному не підтримав і він за пару годин сам відмінив своє рішення.

Це, якщо дуже коротко.

Ну, ще - зараз пішло тотальне обливання брудом президента, звинувачення в корупційних зв'язках його родини тощо. Так, президент дійсно повівся десь необачно, а десь і перевищив повноваження.

А тепер про те, що дещо змінить нашу оцінку подій. Усе слід розглядати з урахуванням інтересів України й деяких неочіканих аналогій.

В Республіці Корея низький суспільний рівень підтримки України - десь 16-18% тих, хто підтримують зміни до законів, щоб дозволити постачання зброї Україні, а близько 70% проти.

У них на підтримку нам зорієнтований лише президент і частина його партії, що в меншості. Парламентська більшість висловлює лівацькі, прокитайські й прорашистські погляди щодо нас.

А ще проповідують щось на зразок "народов-братьєв" із режимом Кіма в КНДР. Ну, не аж так відверто, але є.

Це було про те, ху іс ху в Кореї.

А тепер про аналогію.

Початок 2007 року.

Віктора Ющенка часто звинувачують через коррумповане оточення.

У Раді діє ідейно ворожа до нього "антикризова коаліція": партія регіонів, кпу, спу. янукович - прем'єр-міністр.

Сівкович з Клюєвим організовують масову купівлю нардепів із жулиної Батьківщини і ющенкової Нашої України.

Поступово наближаються в напрямку конституційної більшості, ревізують геополітичний курс, виступаючи жорстко проти НАТО й за зближення з рашею.

Блокують ряд кадрових призначень регіональної влади, знімають його міністра закордонних справ. Зрештою, починають уже неприховано говорити про бажання усунути президента, захопити всі посади в країні й переписати ще раз Конституцію.

Віктор Ющенко... ні, воєнного стану він не вводить, а видає указ про розпуск Ради. Указ сумнівний щодо конституційності. Він може розпустити Раду, коли коаліція скоротиться нижче 226 чоловік. А вона, навпаки, зростає вже під 300. Підкуп явний, але в Конституції про це нічого не сказано.

Коаліція пр, кпу і спу відмовляється виконувати це рішення. Ідуть якісь переговори. Жуля пропонує взагалі нікчемне рішення, яке лише погіршить ситуацію. Врешті, досягають домовленості про саморозпуск Ради за власним рішенням, а не за указом президента.

Ну, ви згадали свої тодішні емоції й оцінки тих подій. Я тут умисно нейтрально все описую, оскільки, попри численні конфлікти, був ще по інший бік. Але нині нам дуже хороша аналогія до того, що відбувається в Південній Кореї. Там є ще чимало інших чинників, але для цієї ситуації вистачить і таких порівнянь, кого нам краще морально підтримувати.

Ну, і на сам останок.

Ми ж знаємо, що наш Zе - справжній віслюк апокаліпсису. Мабуть, він покусав корупціонера Умерова, а той поїхав до Південної Кореї... Це для тих, кому потрібна коротка версія.