Я тільки почала читати цю книгу, але ВЖЕ є думки, які просяться назовні. Будь ласка, не розповідайте сюжет, хто її дочитав.
У нас тому й немає справжніх політиків, бо смаки мас підкорили собі політику як таку. Щоб бути при владі, ти мусиш підлаштуватися під більшість. Навроцький підлаштувався, тому "на коні". Мерц не підлаштовується, тому втрачає рейтинги. Зеленський підлаштовувався з самого початку, тому при владі. Порошенко не підлаштовувався під більшість, тому його не переобрали.
Все просто. Все чітко.
Хочеш заробляти, а не працювати - роби щось, що сподобається більшості. Завези китайське барахло тонами - більшість його купить. Створюєш щось своє, унікальне - більшості воно не потрібне.
Хочеш заробляти на книжках? Пиши під смаки більшості. Хочеш заробляти на фільмах? Роби щось в стилі кварталу. Або твоя книга, твій фільм приречені на те, щоб бути оціненими меншістю, і це не про гроші, і не про популярність.
Другий аспект - а воно потрібно? Тій людині, яка пише не для популярності, а тому на смаки більшості їй начхати? Тій людині, яка створює фільм про війну, як вона є - а тому їй важливіше показати те, що насправді, як би боляче це не виглядало. І смаки більшості тут ні при чому.
Тренди соцмереж говорять самі за себе. Хочеш багато підписників - викладай фото, пиши для більшості, менше тексту, більше хайпу.
Якщо подібні книги мають сотні тисяч прихильників - то, на мою думку, саме завдяки часу. Час назбирав для книг про незручних індивідуумів прихильників. Бо одразу після виходу їх в світ маси сперечаються щодо того, чи мають право герої з таким характером на існування, і тим більше бути прикладом.
А тепер згадаймо потоки російського друкованого сміття, яке заполоняло Україну ще десяток-другий років тому. Донцови, тюремна тематика й таке інше, на чому зароблялись гроші, але вони не змінювали свідомість читача. Вони не перевертали його уявлення. Не допомагали знайти себе. Не впливали на долю. На вибір. На стан.
Будь-хто, хто робить сьогодні щось серйозне, унікальне, щось, що не вкладається у смаки більшості - мусить свідомо обирати менший фінансовий відбій, меншу відомість, меншу підтримку.
Сюди ж і відповідь самому собі - чому пішов воювати. Бо "вони тебе туди не посилали ". Пішов, бо не міг не піти, і думка більшості тут ні при чому, так?
Це було, є, і буде - бо вперед зі стягом йде штучний інтелект, і айфони за три тисячі доларів. І китайське барахло. А тому попереду ще менше смаку, ще менше критичного мислення, і ще менше якісної культури.
Що вже казати про рішучих політиків...
