Свіжий Forbes нещодавно викотив чудову математику, яка ідеально ілюструє економіку “чудового нового світу”. Лише за перші сім місяців 2026 року: понад 3500 заяв до прокуратури, майже 1100 судових ухвал та 800 кримінальних проваджень, що зачепили 340 компаній. Серед них — «Метінвест», МХП, ОККО та Dragon Capital.
Прайс за те, щоб вас залишили у спокої — або разовий транш у десятки тисяч доларів, або «абонентська плата» за тишу на рівні $10 000 щомісяця. За цією промисловою машиною з генерації процесуального спаму стоїть одна людина — експрокурор з Харкова Кирило Яковець та його ручна організація «НОН-СТОП».
Алгоритм роботи примітивний, але дієвий: закидаємо суд папірцями, вибиваємо ухвалу на внесення відомостей до ЄРДР, після чого вмикаємо сирену у власному Telegram-каналі про «викриття чергової мафії». Юридично справа далі лягає на дно, але репутація бізнесу залишається регулярно облитою брудом, поки на рахунки не зайде кеш.
Але найвеселіше те, звідки наш герой веде свою непримиренну боротьбу. Наприкінці 2023 року він оформив фіктивний виїзд за кордон як опікун батька з інвалідністю. Батько наступної ж доби повернувся в Україну, а турботливий син успішно десантувався на Коста-Бланці. І тепер з іспанських пляжів він розповідає країні, що стікає кров'ю, як їй треба воювати, судити та вести бізнес.
Сьогодні риторика цього діяча вже майже не відрізняється від методичок російського ІПСО. Для нього Україна перетворилася на «концтабір» та філіал «Північної Кореї». Збройні Сили, Міноборони та командування Сухопутних військ він прямо називає «терористами», які тримають суспільство в страху і «забагато собі дозволяють». Реальна Північна корея коле таких дисидентів парасольками з отрутою, ім щастить, що Україна диктатура тільки в “Телезі” за гроші.
Я вже препарував діяльність цього персонажа три роки тому. Тоді його структура пробила абсолютне моральне дно: у відповідь на журналістське розслідування Сергія Дрозда (який нині служить у ЗСУ), Яковець тупо злив у відкритий доступ геолокацію та особисті дані його батьків. Людей, чий дім знаходився впритул до Грози — куди згодом прилетів російський «Іскандер». Замість дискусії — боягузлива здача сім'ї військового під можливий удар. Навіть у кримінальних кругах чіпати близьких, які “не при справах” — це косяк, за який питають і ламають життя. Проте які поняття можуть бути у біглого прокурора?
Поки іспанський втікач вішає на СОУ ярлик терористів, його рідна сестра разом із чоловіком успішно доять цю ж саму цільову аудиторію. Вони запустили сімейний бізнес — бренд Marsh Brosok, який продає тактичне та військове взуттям. Цинізм найвищого ґатунку: брат з-за кордону поливає армію лайном, а родина в Україні спокійно продає цій самій армії берці. В який концтабір поїхали б його родичі у реальній Північній Кореї? Вісім біт мозку.
Яковець, мабуть, вирішив, що якщо люди у пікселі не реагують на його щоденні інформаційні фекалії, то він спіймав Бога за бороду. Ні. зараз просто всі трохи зайняті війною та падаючими на нас “Іскандерами”. Просто фізично немає ресурсу і часу відволікатися на кожного телеграмного рекетира, який з золотих пляжів насипає на тих, за кого заплатять.
Але ця війна колись закінчиться. Піхота вийде з посадок, звязківці з вузлів зв'язку, пілоти знімуть окуляри. І в людей з'являться час та натхнення. А інтернет все пам'ятає — хто зливав координати батьків військових, вибивав данину з бізнесу і називав бійців «терористами». Відповідати доведеться не у віртуальному просторі, а жорстко, політично і перед законом. Бо право голосу матимуть й ті, хто ставив на кін своє життя, а не тільки пляжні дисиденти. І дах від колишніх колег прокурора Кропиви не допоможе. Питати будуть і з колег.
Такі герої одного дня чомусь вірять, що інтернет усе спише. Але видалений пост у телеграмі не зітре твою біографію. Людини яка називає свою армію терористами та підставляє близьких бійців
