Понад чотири роки після початку війни в Україні Марін Ле Пен, як і раніше, змушена виправдовувати своє давнє, але сильне захоплення путіним. Як ніхто інший, депутат від департаменту Па-де-Кале знає, якою ціною обходиться така пристрасть, нехай навіть заперечена, напередодні президентських виборів, пише Le Monde.
Марін Ле Пен і Жордан Барделла, вийшовши з засідання у Єлисейському палаці в п’ятницю, згладили попередження Еммануеля Макрона про загрозу з боку росії, а наступного дня опублікували довгу заяву, в якій виявили незвичайну настороженість по відношенню до Москви, не усунувши при цьому суперечки щодо цього питання в середині ультраправої партії.
Нагадуючи про конфіскацію Москвою активів чи дочірніх компаній французьких підприємств, а також про низку операцій із залякування та втручання, які мають російський відбиток, обидва лідери «Національного об’єднання» закликають розглядати «ці факти з максимальною серйозністю».
“Ця надзвичайно серйозна ситуація вимагає, щоб ми з максимальною ясністю знову заявили про свою позицію”, – заявили претенденти на пост президента та прем’єр-міністра.
«Ми ніколи не припустимо, щоб іноземна держава, в даному випадку росія, могла прямо чи опосередковано диктувати політику нашої країни за допомогою залякування, погроз, дестабілізації чи психологічного тиску», — наголосили вони у письмовій заяві, яка відрізняється від легковажної позиції з цього питання, озвученої ними днем раніше.
Ніколи раніше «Національне об’єднання» так прямо не висловлювалося і так не дистанціювалося від росії.
«Ця заява була зроблена з прицілом на передвиборчу кампанію і в момент, коли ми стикаємося з ескалацією владіміра путіна. Його мета — служити зброєю для відповіді на критику [звинувачення «НО» у надмірній близькості до Москви]… Без того, щоб йти на величезний ризик і граючи одночасно на дві сторони», — припускає професор політології Паризького університету Сіте Фредерік Шарійон.
Незважаючи на безпрецедентність звинувачень на адресу росії, заява фактично не прояснює позицію Національного об’єднання щодо України.
Навіть звинувачуючи росіян у «спробі показати підтримку України як причину ескалації, яку вони самі й організують», у тексті нічого не йдеться про підтримку, яку партія надасть Києву у разі перемоги на президентських виборах трохи більше ніж за сім місяців.
Тиждень тому Марін Ле Пен спробувала прояснити свою позицію з цього питання, заявивши, що хоча Франція «більше не може надавати українцям фінансову допомогу», вона «може продовжувати навчати їх солдатів, їхню армію (…) і надавати їм обладнання для самооборони».
Таким чином, у рамках тонкого балансування кандидат, схоже, хоче зайняти позицію чеських, словацьких та болгарських лідерів, які поставили під сумнів пряму підтримку Києва, але не мають наміру блокувати всю європейську допомогу, як це робила Угорщина Віктора Орбана.
