Мамин старший брат (старший за неї на 18 років) - дядько Андрій, під час Другої світової воював у 237 танковій бригаді 31танкового корпусу РККА. Він згорів у танку у липні 1944 року під час Львівсько-Сандомирської операції.
А ось зараз я випадково виявив, що правонаступником 31тк (а значить усі почесні назви і ордени з тієї війни) є 3-я мотострілкова дивізія Російської федерації. А у ній 237 танковий краснознамьонний орденів Суворова і Богдана Хмельницького полк (в/ч 91726). Тобто частина, у якій воював дядько.
Дивізія ця була до 2016 року бригадою під Ніжнім Новгородом. А потім її укріпили, переформатували і перевели у Воронежську область – якраз нам під бік, з прицілом на Харків і північ Луганської області.
А ще у цій дивізії є вісім героїв Російської федерації. Семеро з них нагороджені за другу чеченську війну, причому четверо посмертно (гарно нохчі воювали).
А ось один, а саме Якімкін Павєл Барісавіч, майор, начальник відділення розвідки (тоді ще бригади) нагороджений посмертно за «подвиг», здійснений 14 серпня 2014 року.
Нагороджений закритим указом Путіна за «проявлений героїзм і мужество прі ісполнєнії воінсково долга».
От цікаво, де це він міг у серпні 2014-го проявити «героїзм і мужество»?
А от Російська Вікіпедія уточнює:
- Майор Якімкін погиб 14 августа 2014 года во время нахождения бригады на учениях в Ростовской области на границе с Украиной. Званием Герой России награждён посмертно.
От прям на учєніях. Бо їхтамнєт.
А захоронення «героєв» в Росії є.
Славні Збройні сили України у серпні 14-го зробили все, щоб Якімкін і тисячі його «братьйов па аружию» перестали «праявлять мужества і гєраїзм».
Тепер про генетичний код рускіх.
Я впевнений, що сурових рускіх школьнікав досі вчать на «прімєрах, достойних падражанію».
Бо імперії завжди є до всього справа.
У 19 столітті у Середній Азії та на Кавказі.
В СССРі – по всьому світові до Анголи і Мозамбіку включно.
Бо у рускіх так: світ поганий і його треба рятувати. І рятуючи світ, визволяючи усіх підряд вони і не помітили, як їх стали ненавидіти оточуючі народи.
Їм до всього є діло. От рускій поет Міхаіл Свєтлов (при народженні Мотл Аронович Шейнкман) прекрасно сформулював чаяння рускіх:
- Я хату пакінул, пашол ваєвать
штоб землю в Грєнадє крєстьянам атдать.
То фігня, що у самого поле бур’яном заросло і жінка побита з п’яну, і діти перлякані в ізбє на хлібі та квасі. Треба воювати за щастя інших.
Така, ляха, місія рускава народа.
От і Якімкін загинув, спасаючи рускіх на Донбасє. Щоб хунта їх рабами не зробила.
А місія українців і України – розвалювати імперії. Без українських сержантів у 237 танковому полку імені !!!Богдана Хмельницького - у Російської федерації немає шансів стати імперією.
Я думаю, саме про це має розповісти Володимир Олександрович фрау Меркель 22 серпня.
Щоб вона знала: поки є герої у ЗСУ – німці і французи можуть спати спокійно.
Імперії не існує. Є лише злобний карлик з претензіями.
Слава Україні!
