Валерій Герасимов отримав зелено світло на кадрові чистки у війську. Прибирають не тільки спільників «кухаря Путіна», але й вищих офіцерів із власною думкою. Бо, як говорить знамените радянське прислівʼя, «офіцер не повинен думати, він повинен виконувати». І в період кремлівської кризи це прислівʼя актуальне, як ніколи.
Скориставшись бунтом Прігожина, нач генштабу рашистів Валерій Герасимов великою косою чистить лави збройних сил. Формально, він та міністр Шойгу викошують посіпак власника «вагнерів».
Лише офіційно претендентами "на вихід" є близько 30 вищих офіцерів: 13 з них затримані для допитів, ще близько 15 відсторонені від служби або звільнені. Частина військовиків дійсно були обласкані ватажком найманців Прігожиним.
Екс-командувач окупаційним угрупуванням генерал Суровікін ніби-то був втаємничений у плани повстання. Такі ж самі звинувачення озвучені й на адресу заступника Суровікіна генерал-полковника Андрія Юдіна та ще одного генерала: заступника начальника ГРУ Володимира Алексєєва. Всі вони були затримані, а зараз відсторонені від виконання службових обов'язків, і перебувають під наглядом.
Серед затриманих – колишній генерал-полковник Михайло Мізінцев. З подачі «кухаря Путіна» він донедавна обіймав посаду заступника міністра оборони, та після скандальної відставки приєднався до «вагнерів».
Поряд з посіпаками Прігожина генштаб РФ позбувається вищих офіцерів, котрі дозволяють собі «думати, а не виконувати». Найяскравіший випадок - звільнення командувача 58-ї армії ППО, генерал-майора Івана Попова.
Попов де-факто звинуватив Герасимова у зраді інтересів армії. Він публічно заговорив про проблеми русні на запорізькому напрямкові, відсутність в орків засобів контрбатарейної війни, постів артилерійської розвідки, значних втрат росіян від вогню української артилерії т.д.
«Міністр оборони Шойгу звільнив мене через оприлюднення різноманітних проблем у російській армії, що становило загрозу для російського командування», - сказав Попов, пафосно прирівнявши себе до "лідера повстання", назвав себе "Спартаком" (його позивний), а своїх підлеглих – "гладіаторами".
Попов не входить до прігожинської свити, але «невидима рука» розкручує генерала за подібним сценарієм, що і «кухаря Путіна»: генерал «обмазав» начальника генштабу усіма нечистотами війни, і закликавши кремль звільнити Герасимова. Його звернення розтиражовані по всьому турбопатріотичному інтернету, і тепер він виглядає патріотом-захисником - на тлі кабінетної дупи Герасимова.
Попов - не єдиний, з кого конструюють опального генерала Лебедя з 90-х, народного улюбленця - правдобруба, який постійно був скалкою у найчутливішому місці кремля (це Лебедю належить фраза: «Дайте мені сформувати полк з дітей депутатів та міністрів, і війна в Чечні завершиться за місяць»). Так, ще з січня намагається активно обгавкувати верхівку міноборони генерал-полковник Михайло Теплинський. Тоді він поконфліктував з Герасимовим щодо швидкості утилізації російських десантників під Соледаром, і теж потрапив у чорний список інакодумців.
Задачі Герасимова сьогодні зрозумілі: він отримав право сформувати жорстку воєнну вертикаль, яка виконуватиме його вказівку, не завертаючи уваги на здоровий глузд, матеріально-технічне забезпечення, правила воєнної науки та інші «дурниці».
Йдеться про перетворення військ в ескадрони камікадзе, готових бездумно полягти на полі бою, якщо надійде відповідний наказ. Саме таку поведінку військ і передбачає стратегія війни «до останнього росіянина».
Тим часом «святе місце» Прігожина в свідомості турбопатріотів намагаються заповнити іншим персонажем. Не факт, що це буде саме Попов, але в кожному випадку, у цього процесу є продюсер та сценарист. А «герої», судячи з усього, не забаряться.
