"Глобалізація Бронзової Доби. Частина 1" - Антон Швец

Деякі люди вважають, що цивілізація розвивається поступово і великий відкат назад майже неможливий. Їм здається, що так як зараз - буде завжди, і платити за розвиток не треба. Що розвиток це просто така можливість, без усякого ризику, і треба лише політична воля, аби ту можливість втілити в реальність.

Деякі люди вважають, що глобалізація то погано. Ліві критикують глобалізацію за посилення нерівності. Праві(Blut und Boden) не люблять за її те, що глобалізація розріджує кров, розвіває піском грунт, і приводить до занепаду розпещених та розбещених багатством націй та народів. 

А що як я вам скажу, що більшість епохальних віх нашої цивілізації були НЕ результатом розвитку, а результатом криз та занепаду? Люди перейшли від полювання та збиральництва до землеробства не від хорошого життя. Цей момент називається не тільки неолітична революція, а і неолітична криза. І землероби стали гірше їсти, більше хворіти, більше працювати і гірше жити ніж мисливці. 

А що як я вам скажу, що перехід від Бронзової до Залізної Доби стався у людства не як результат розвитку. А як результат катастрофи, справжнього і майже миттєвого(в історичних мірках) колапсу декількох найрозвиненіших цивілізацій. Саме тому, що дехто вирішив відмінити першу глобалізацію в історії людства. Ну або вона повиздохла сама, через купу факторів. І так там були свої темні вікі після занепаду Мікенської цивілізації у Бронзовій Греції з повним знищенням писемності(на сотні років), руйнуванням або зменшенням міст, занепадом багатьох технологій і навіть частковим відкатом у камʼяну добу. 

Ну і так як це розмова про перехід від Бронзової Доби до Залізної то давайте спочатку до заліза. І до металургії. Заліза у земній корі більше ніж міді у сотні разів. Якщо казати про сплав міді у вигляді бронзи, який потребує інших елементів, то відносно заліза зустріти поряд з міддю елементи потрібні для бронзи складніше у тисячі разів(за одним виключенням, але про нього пізніше). 

Чому з історія людства почалася в такому випадку з міді, а не з заліза? 

Є декілька причин. Перша, мідь зустрічається достатньо масово у самородному вигляді. Тобто буквально покладі міді це чиста мідь і домішки. Ці поклади знаходяться недалеко від поверхні, їх легко розробляти. Буквально древні люди навчились обробляти мідь, бо кидали у багаття каміння(щоб зберігати тепло або розколювати каміння для виготовлення знарядь). І частина з того «каміння» була самородною міддю, яку так і почали обробляти. Залізо у самородній формі зустрічається, скажімо так, не дуже часто. Гематит, магнетит це оксиди заліза, тобто іржа. Є ще гідратовані оксиди, сульфіди та сілікати, але 95% відсотків всього заліза це тупо іржа. 

Друга причина це температура плавлення. Мідь плавиться при температурі 1000 градусів Цельсію. Бронза, в залежності від типу, плавиться навіть при менших температурах, від 800 до 1000 градусів. А от для повного розплава заліза потрібна температура більша за 1500 градусів. Таку температуру створити у примітивних печах дуже складно. Треба технології. До того ж залізо зустрічається, як я казав, не в чистій формі, а у вигляді оксидів(їржа) і треба ще відновлювальну атмосферу зробити і кисень з оксидів заліза забрати і якось зв’язати. І якщо якісь типи чавуну(які мають менші температури плавлення) ще можна було розплавити у середні вікі, то виготовлення залізних та тим більш стальних знарядь потребує складних технологій. Якщо нема повного розплаву, то не строюється нормальна кристалічна решітка, неможливо прибрати з руди неметалеві включення і так далі. Як результат на морозі ваш дорогущій меч просто може луснути. Або якщо ви тим мечом лупанули у інший меч, він може просто зламатися, і доведеться перековувати. Саме тому бронзу виплавляли і кували(але мінімально), а залізо тільки кували. 

Корочі майже ВСЯ металургія заліза до кінця середніх віків це металургія БЕЗ повного розплаву заліза. Виключення – самородне залізо та метеорити. Всі ці кольчугі, лати, лицарі з мечами Убрехт і всяке таке інше це не плавлене залізо. А просто розігріте, і далі коваль махає молотом. Тупо вибивали неметалеві включення та пресували кристалічну решітку, щоб виготовити більш менш якісний продукт. І це потребувало багато енергії та часу. 

А загалом масове плавлення заліза неможливо без використання кам’яного вугілля(і відповідно його треба було відкрити), бо домну побудувати на деревному вугіллі скоріш за все неможливо. Деревне вугілля виготовляють, як не дивно, з дерева, воно виходить тупо крихке, та руда його роздавить у домні. Принаймні у такій домні, як у нас зараз, точно роздавить і відповідно домну на деревному вугіллі побудувати не вийде. І ніхто і ніколи не думав, як будувати домну на деревному вугіллі, принаймні я про такі технології не чув. 

Відповідно людство залізо ефективним металом не вважало дуже тривалий час. А вважало таким металом мідь. І тут нам пощастило. Ну або ні. Поклади міді, які були у басейні Середземного моря, були здебільшого мишʼяковими. Ви всі думаєте, що бронза то сплав міді з оловом. І це так. Але загалом бронза то взагалі купа сплавів міді з іншими елементами(кремінь, олово, алюміній, берилій). Або мишʼяк, це арсен, якщо науково. І відповідно люди відкрили бронзу раніше ніж відкрили мідь, бо при переплавці мишʼякової міді отримували мишʼякову бронзу, яку буле легше плавити і яка була більш міцна ніж мідь. Її ще й кувати було простіше, ніж бронзу на олові. Мишʼяк ще дуже токсичний, тому первісні металургі від нього добряче хворіли та помирали. 

Тим не менш всім дуже пощастило, бо від початку людство мало бронзу і норм жило. Але виникла одна проблема. Миш’якова бронза тримала дві-три переплавки. Після цього миш’як вигоряв і залишалась лише мідь. Яка могла йти на прикраси, але для виготовлення зброї чи більшості знарядь вже не могла використовуватись. І якщо мідна пила з абразивом у вигляді піску могла різати навіть граніт, то мечі з міді ніхто не виготовляв. Тобто поклади мишʼякової міді у Греції, Єгипті та Месопотамії були ВИТРАТНИМ ресурсом, який під час Бронзової Доби був вичерпаний. 

Але технології тоді були розвинені, і люди дуже швидко зрозуміли, що бронзу можна виготовляти і зі сплаву міді з оловом. Але тут була проблема. Мишʼяк в міді зазвичай є багато де. А олова або нема, або дуже мало. І треба було видобувати те олово ще десь, щоб виготовляти бронзу. Але покладів олова у басейні Середземного моря було не дуже багато, як я казав олово не дуже розповсюджений елемент, і поряд з міддю зустрічається не дуже часто. 

Спочатку використовувалось олово з Анатолії, це сучасна Туреччина. Але його не вистачало і воно закінчувалося. Тому олово видобували на території сучасного Таджикистану та Афганістану. І везли караванами по землі та по морю у Єгипет, Грецію та Месопотамію. Але і цього не вистачало, і олово везли і з Ірану. Але і цього не вистачало, тому олово везли навіть з Британії, через Атлантику та Францію. З Британії! 

Це зараз вам здається, що це не так і далеко. Але на той час це тупо край географії, ще раз, це Бронзова Доба. Знаєте що таке Британія у ті часи? Та тільки от Стоунхедж побудували повністю. Ми навіть не знаємо, хто то олово видобував, до появи писемності там ще 1000 років. У тих племен назв нема, тупо тільки назви культур – культура «Поле поховальних урн» та культура Деверелл-Рімптон. 

Тобто ця логістика це пустелі та ліси, це моря та океани, там живуть якісь тубільці. Родами ще. Десь там дуже далеко це все треба видобувати, якось вантажити, та везти – без нормальних карт, кораблів, компасів і портів від точки виготовлення до точки переробки. Це була справжня глобалізація від Афганістану та Британії і до Егейського моря. Прямо складні торгівельні та логістичні ланцюги. Тисячі кілометрів територій де нема навіть доріг, або є не у всі сезони. Півтори тисячі років до нашої ери, населення планети всього 50 мільйонів людей, і більша частина з них живе поряд з цивілізацією, а інші живуть у лісі та моляться кхалісі. І перше що вони зроблять, як побачать ваш караван, подумають як вас штрикнути у живіт списом, щоб полутати. 

Тобто це проміжні порти, це охорона, це логістика. Це сотні домовленостей з десятками племен, міст та держав на всій протяжності маршруту доставки. Це якась економіка, багато де бартерна. А ще й пірати. Не ті пірати, як у Карибському басейні. А цілі племена та навіть держави, які жили ВИКЛЮЧНО з піратства, коли про вікінгів ще ніхто не чув.

 Десь к 1200 року до нашої ери настав пік цієї цивілізації та глобалізації Бронзової Доби. Промислові центри на бронзі(і багато на чому ще - папірус, пурпур, тканини) побудували розвинені та багаті держави. Створили видатну культуру. Величезні міста, палаци, побудували сотні та тисячі кораблів. На цій торгівлі жили десятки держав та племен, пірати перетворилися на морські держави. Логістичні шляхи охопили всю відому цим народам землю і по всіх цих землях йшла торгівля.

 І всього за 50 років вся ця глобалізація була знищена. І не просто була знищена, це був просто майже миттєвий колапс у чорну діру на території Близького Сходу та Східного Середземномор’я. Про майже миттєвий це не жарт і не перебільшення. Знайдені листи до союзників потужної держави-міста Угарит, що все погано, але ті листи не встигли навіть відправити. Цей лист знайшли у печі, бо це була глиняна табличка. На ній вибили напис, але не встигли запекти глину і відправити адресату, тому він і зберігся.

«Ворог уже тут, мої кораблі на півночі, оборони нема...».

Тобто штурм міста Угарит стався буквально за лічені дні. А це була одна з держав, які мали потужну армію та флот(але їх довелося кудись відправити), місто мало стіни(хоча скоріш за все не кругові). 600 років передового на той час розвитку. Тобто хтось не тільки розграбував порт, який був без захисту. Місто також штурманули, як і палац. І дуже швидко. Так, укріплення там були не як у Вавілоні, але хто ж так вдало напав? І хто взагалі напав на всіх самих крутих тіпів доби одночасно? 

Бо загалом зникли цілі держави, а ті що змогли це пережити, наприклад деякі ассирійці та Єгипет, трухануло так, що переживали вони це все ще дуже довго. І якщо деякі ассирійці, які жили подалі моря, якось там підхопили те, що впало, і поповзли від безвиході у Залізну Добу, то Єгипет під керівництвом Рамзеса Третього дивом переміг у дуже важкій битві і все одно програв війну. Після смерті Рамзеса Третього Єгипет занепадає, перестає бути супердержавою, золота доба закінчується і починається феодально-клерикальний сепаратизм. А сам Рамзес був вбитий, йому тупо перерізали горлянку, аж до хребта. Перевороти після перемоги вказують на дуже складне та тяжке становище, що підтверджується археологічними знахідками. 

Кому зовсім не пощастило? 

Ну наприклад хеттам, які як раз і жили у Анатолії, тобто у Туреччині. Вони то олово і видобували спочатку, здавалося б повинні були якось утриматись. Плюс вони перші почали працювати з залізом, тому здавалося б був шанс? 

Величезна імперія, величезна армія. Причому хети нормас там конкурували з Єгиптом і давали Рамзесам і Тутмосам по щах. Найдавніший відомий мирний договір був укладений саме Рамзесом Другим та хетами. Так от хети зникли миттєво. Столиця розграбована та знищена, і повністю покинута. Писемність зникла. Міста спорожніли. Храми покинуті. У античних джерелах ніяких згадок про хетів вже нема. Взагалі. Там потім виникають неохетські князівства, але вони слабкі та маленькі і їх підгрібають під себе ассирійці. До археологічних розкопок 19 сторіччя вважалося, що хети це просто біблійська легенда, а насправді їх не існувало. Величезна імперія зникає майже за декілька років і не залишає по собі майже ніяких слідів. 

Йдемо далі. Той самий Угарит. Це Латакія в Сирії. Перша відома у світі абетка у пацанів. Центр торгівлі, культури та промисловості. Знищений за декілька днів, масові пожежі, покинутий населенням, яке ніколи не повернулося. Тільки потім археологи розкопали панічні листи про допомогу, які ніхто не встиг відправити адресатам. Тобто хтось одночасно мав стільки сили аби виманити флот та армію Угариту кудись реальною загрозою, і одночасно напасти на місто та взяти його. 

Мікени. Це Греція. Тут взагалі незрозуміло. Саме місто Мікени величезна фортеця. Власне термін «циклопічна кладка» це від Мікенської цивілізації. Це вже в античності греки вважали, що то всьо циклопи будували. Левові ворота Мікен мали у собі величезні брили. Вони і досі стоять. Загалом центр міста це акрополь на горі, з товстими стінами, потужними воротами. Напад на Мікени не був несподіваним, місто тривалий час готувалося до складних часів, будували підземні ходи, додаткові укріплення. Як пали Мікени досі не зрозуміло, слідів тривалої осади нема. Просто потужна одномоментна пожежа у комплексі палацу. Після цього занепад. 

Попередня столиця Мікенського царства це Тиринф. Там ще гірше. Про нього навіть у Гомера є – «кріпкостінна Тиринфа». Також стіна частково стоїть до сих пір. Товщина стін в деяких місцях – 8 метрів. Його брати взагалі захекаєшься, його будували ще коли Мікенська цивілізація була слабка – вузькі входи, вигнуті проходи, пастки для атакуючих. Але сталося те саме, що і з Мікенами. Сліди пожеж у палаці, сліди масових вбивств і занепад. 

Пілос це взагалі класика. Мав стіни та укріплений палац. Був знищений одним ударом, скоріш за все за один день, згоріло все і навіть архів. Перед самим моментом знищення місто готувалося до оборони, є згадки про якихось ворогів і йшла потужна інвентаризація сил та засобів. Яка не була закінчена, бо місто було знищено. Тобто пацани реально ліпили біркі на майно, і тут хтось їх хлопнув. 

Деякі міста були розграбовані та зазнали масштабних пожеж, але повністю не зникли, як от Афіни чи Фіви. Але всюди палаци стають закинуті і на 400 років зникає писемність. Вона буквально була знищена і Гомер доходить до нас через усну традицію. Цивілізація відкочується назад і дуже довго намагається відновитися. Звісно ніякої там бронзи і всякого такого.

 Просто нагадую вам, що осадні знаряддя того часу це таран(але без даху скоріш за все) та драбина. Всьо. Навіть передові в цьому плані ассірійці на той момент не мали своїх легендарних осадних башт, з яких так зручно штурмувати високі стіни. Осадні башти то вже Залізна Доба і саме тому в Залізну Добу ассирійці так справно та швидко підгребли під себе те, що залишилося після Бронзової Доби. Ну і звісно ніяких балліст, катапульт, онагрів і всякого такого. Так що якісь тіпи лущіли міста пачками за допомогою таранів та драбин на величезних територіях. І робили це дуже швидко. 

І це я вам найбільших перерахував, хто хекнув саме у період десь між 1200 та 1150 рокам до нашої ери. А також луснули Міттані, Аморейські царства, царство Енкомі на Кіпрі, Каннанейські міста-держави у Леванті. Троя також може відноситись до цього треку. Можливо грекі когось розвалили і повернулися назад на руїни, але це лише версія, бо з датуванням у Гомера складно. Деякі держави взагалі не вдається алокувати, ми бачимо їх у дипломатичних листуваннях, але що з ними сталося, де вони були і куди поділися сказати складно. 

Загалом в такому перерахуванні все це звучить дуже апокаліптично та дивно. Хтось переламав усі наддержави епохи в певному регіоні за півсторіччя, при цьому це була не одна з наявних наддержав. Але насправді ситуація дещо складніша, про це пізніше. 

Цікава ситуація сталася з фінікійцями. 

Біблос(це від нього Біблія, бо місто було експортером папірусу), Тир, Сідон, Арвад це прибрежні міста сучасних Лівану, Ізраїлю та Сирії. Фінікійці це ханаанці. Як і угарити. Вони також зазнали осад, руйнувань та пожеж. Але якщо якісь міста і були взяти штурмом, вони не дуже занепали і швидко оговтались. Звісно в такому жаху нормально економіку та торгівлю розвивати було неможливо. Тому на загрозу фінікійці відповіли першою у сучасному світі масштабною колонізацією за межі основного регіону. Карфаген це фінікійська колонія. Як і Кадіс у Іспанії. Мальта також стала хабом через фінікійську колонію. І найвідоміший Ебус(Iboshim), який ви зараз знаєте як Ібіцу, це також фінікійці. Навіть римляни, які знищили Карфаген через 1000 років, відмічали вплив фінікійців на мореплавство і тягатися з Карфагеном на морі не дуже бажали. А Полярна Зірка сторіччями називалася Фінікійською зіркою. Точніше це була не наша Полярна зірка, тобто скоріш за все не Альфа Малої Медведиці як зараз, а Альфа Дракона. Або ще якась. Бо Всесвіт рухається і малюнок зірок на небі за часів Гомера та зараз різний. 

Корочі фінікійці чухнули так далеко, як змогли. І якось там намагалися розвивати торгівлю, дуже в цьому стали успішні, і пізніше стали першими справними та легендарними мореплавцями. Можливо фінікійцям допомогло вижити те, що вони не були централізовані, як Мікени, хети чи Єгипет. Не було однієї столиці після захоплення якої імперія падала. І одне місто могло допомагати відновлюватися іншим. І ассирійці мабуть якось так само вигрібали. 

Проміжні ітогі подвєдьом. 

Якісь тіпи, невідомі нам, за півсторіччя розвалюють чи послаблюють потужні та великі імперії, які будувалися сотні років. Ці імперії є найвищою сходинкою технологічного розвитку людства на той момент. В цих імперій величезні армії, в цих імперіях живе багато людей(загалом більшість людей в регіоні живе у цих державах в принципі або є їх данниками). Ці імперії знаходяться на значній відстані одна від одної. Ці імперії мають потужні фортифікації. В цих імперій найкраща у світі зброя – кіннота у вигляді колісниць(ультімейт того часу), бронза(ну то у всіх мабуть було) та навіть перша лита суцільна бронзова броня(типу кірас, було дуже не у всіх). І все це зникає бо було кимось знищене. 

Ну таке бувало в принципі, скажете ви. Монголи, а до них готи та гуни. Але ж блін, монголи та гуни мали держави, і ці держави залишилися після експансії. Деякі навіть досі існують. А тут після хвилі експансії не залишилось нічого. Просто занедбана територія, де продовжують діяти майже ті самі гравці, що були і до того, просто вже у новій конфігурації.

 Можна б було сказати, що це була наддержава, яка всіх вжарила, або що це був ланцюг потужних конфліктів таких держав між собою. Ну там хети ще раз кинулися на Єгипет, в це втрутилися Мікени та вжарили Трою-Іліон, на бучу підтягнулися ассирійці і корочі пошло-поїхало. Неа. Я ж вам казав. Це був глобалізований світ. Всі знали про потужних гравців до яких могли дотягнутися і з якими могли воювати або торгувати. Єгипет знав про всіх і якщо в нього була війна з хетами, ассирійцями чи греками, він би так і написав. І ассирійці би написали. Але нема відомостей про таке. Щось невідоме там всіх вздрючило. 

Ну ок, скажете ви. Але ж Єгипет не був знищений вщент, як ти Антон сам і сказав. Повинні ж були в них записи зберегтися, світ жеж глобальний. Ми знаємо про битву Тутмоса з ханаанцями під горою Мегіддо(та сама яка подарувала нам слово Армагеддон та де станеться фінальна битва між добром та злом під час Другого Пришестя Христа). Тоді ханаанці постали і не бажали бути данниками фараонів. Битва була 3500 років тому і детальний опис битви у єгиптян зберігся. І про тактику, і про похід, і про осаду, і про використання колісниць, і проти кого воювали, і про вождів війська. Перша документально зафіксована битва у людській історії до речі. І так само знаємо про битву при Кадеші у Сирії, де Рамзес Другий показав хетам, що колісниці це убер ультімейтів. Але і хети були міцні, тому вийшло по нулях. Бо хети ще підкинули єгиптянам фальшивих дезертирів, щоб ввести в оману та заманити в засідку. 3300 років тому, єгиптяни та хети Сирію ділили. І все задокументовано, включно з іменами лідерів. 

Кого там Рамзес Третій переміг, перед тим як Єгипет крякнув? Війна тривала ж була та складна. І так як Рамзес переміг армію вторгнення, відповідно там допити полонених, раби, вся фігня повинна бути. Люди тоді практичні були. Питання до полонених просте. Ви хто та звідки? Де ваші кораблі? Скільки вас було? Як звати командира і де він? Де ви зупинялись для поповнення продовольства та води? Скільки загалом плили? Хто пропустив вас через свої води(плавали тоді ТІЛЬКИ вздовж берегів)? Хто ваші союзники? І так далі. Вся розкладка б була. 

Вона і була.