Слова командира батальйону 3-ї штурмової бригади Петра Горбатенка про те що треба призивати 18-20-річних юнаків, у тому числі студентів, сколихнули суспільство. Суспільство вкотре нагадало що воно розділене навпіл. Частина суспільства воює, волонтерить, надає допомогу військовим, донатить – інша частина (напевно більша) про війну воліє не згадувати.
Скажу відверто. Мені й самому ідея призивати 18-річних видається не розумною. По-перше, подобається це комусь чи ні, але в українських містах у тилу, я бачу велику кількість здорових чоловіків вікової категорії 25-30 яка явно ніякої мобілізації не боїться. Мені, людині немолодій з відверто паршивим зором і нездоровою спиною, важко переконати себе, що я для фронту в самий раз, а всі вони – непридатні.
По-друге. Я ставлю питання – а скільки людей треба призвати до ЗСУ? З яких прошарків? Які професії визначені в нас, як придатні до призову? Україна має потребу призивати 18-20-річних, чи ні? Якщо має, значить справи наші по-справжньому кислі, і тоді треба не тільки 18-річних призивати, треба проводити комплекс заходів у країні на всіх рівнях. Якщо потреби нема – то може варто про це сказати і не лякати людей? Може треба тоді поцікавитися у командування 3-ї штурмової, 72-ї ОМБР, 95-ї ОДШБР тощо, а які у них проблеми з кадрами? Може якісь призовники до них не доходять?
І взагалі. Після статті генерала Залужного на світ божий вилізло стільки подробиць, що вже очевидно, війна переходить у затяжну. Росіяни навіть не приховують, якщо раптом ми таки викинемо їх за кордони 91-го року, війна для них не завершиться – вони будуть продовжувати довбати нас ракетами та таранити наші кордони. А чесно визнаємо, до кордонів 91-го року нам зараз як до неба пішки.
Питання до влади. А вона взагалі готувалася до затяжної війни?
Українській владі крупно пощастило. Протягом півтора року їй давали все що вона просила. Навіть в ті часи, коли команда Зеленського волала, що попередження про вторгнення з боку Заходу це «Америка намагається зруйнувати нашу економіку» - навіть в ті дні Захід уже постачав Україні зброю. Звісно це любима плаксива мантра зеленої влади, мовляв Захід їм постачав не те що просили і не в тих обсягах. Щоправда, коли якось дістали Ллойда Остіна, він викотив список того що просила Україна – і з’ясувалося що США надали все. США надали навіть те, про що на початку вторгнення мови не було – «Абрамси», «Петріоти» і на підході F-16. Очевидно, протягом 1,5 року зелена влада здобула атракціон «Щирість» і тоді могла собі дозволити все що завгодно.
Що зробила тоді команда Зеленського? Як вона підготувала Україну до затяжної війни?
Вона не знала що війна може бути затяжною? Зеленський з Єрмаком з військовими спілкуються? Ще на початку року радник генарала Залужного генерал Назаров в інтерв’ю повідомив, що треба реально розраховувати - війна перейде у 2024 рік. Його почули? У Залужного запитали, його радник фазою від’їхав, чи Залужний дотримується такої самої думки? Про те саме, що війна надовго, сказав в інтерв’ю випертий зі ставки Залужного на вимогу Банкової (читайте – Єрмака) генерал Муженко.
Спецпредставник США з питань відбудови Пенні Пріцкер під час відвідин Києва радила українським чиновникам свої дії планувати так, ніби допомоги з США не буде. А тепер цитата зі статті генерала Залужного, вересня минулого року: «З перших днів широкомасштабної агресії РФ для української сторони гостро стоїть проблема відновлення і налагодження власного проектування і виробництва зразків високотехнологічного озброєння…» Що зроблено?
Чим взагалі займалася зелена влада ці 1,5 роки? Їздила у флісках-боневтіковках на Захід бикувати, мовляв Захід їм зобов’язаний? Як воно зараз бикувати – коли на Заході скиглення ЗЕ всім до лампочки?
Моє головне питання і претензія до ЗЕкоманди на сьогодні звучить так – вони за 1,5 роки Україну до затяжної війни підготували? На жаль – я знаю відповідь.