Трамп про «угоду з Росією» і «поступки від України»
«Я вважаю, що у нас є угода з Росією — тепер потрібно домовитись із Зеленським», — заявив Дональд Трамп в інтервʼю Time.
Ця заява стала продовженням його попередніх обіцянок «зупинити війну за 24 години», але тепер він уперше публічно натякнув, що умови «угоди» вже нібито обговорені з Москвою.
Тобто фактично мова йде про примус України до прийняття ультиматуму Кремля.
У тому ж інтервʼю Трамп: – не дав чіткої відповіді, чи визнає Крим частиною Росії, – підкреслив, що Україна «повинна віддати території», – відмовився гарантувати допомогу Києву, якщо війна триватиме після його обрання.
Чому це не просто слова:
1. Time, The New York Times, CNN і Reuters передають цю заяву як частину стратегії Трампа.
2. Його формулювання («dominate Zelensky») містить прямий натяк на тиск.
3. Йдеться про зміну позиції США з підтримки України на підтримку «угоди з РФ».
Чому це неможливо на рівні права:
Визнання російської окупації потребувало б змін до Конституції України, а, територіальні зміни можуть відбуватись лише за всеукраїнським референдумом. – Жоден президент чи парламент не можуть одноосібно передати території без порушення Основного Закону.
Батьки конституції не додали нам розуму, але убезпечили нас від власної дурості на виборах...
Для офіційної втрати територій ми матимемо повторити дурість 2019 -го року.
Це вже настільки неприхована гра в піддавки з москвою, що навіть згадувати соромно...
Кожен раз, коли в нас завдяки союзникам з Європи появляються хоч якісь перспективи дещо виправити ситуацію в напрямку не надто ганебних і небезпечних результатів, або коли в москви появляються нові хатєлки, в кремлі хтось стукає пальцем по пульту... І в Київ присилають когось із західних журналістів (переважно тих, яких не любить Трамп), щоб наше Zе дало чергово провокаційне інтерв'ю.
Інколи, поза контекстом, не зразу розумієш, у чому підстава. Але вона є завжди.
Далі Трамп, який вже ніби (а може й без «ніби») чекає на цю підставу, вибухає таким диким словесним трешем, після якого про попередні умови більше не йдеться, для України все стає значно гірше, небезпечніше та принизливіше.
І ця zелена забава «підіграй кремлю й роздраконь Трампа» йде майже нон-стоп...
Пустопорожня фраза Zелінскі, що він не визнаватиме Крим расєйським не мала б нікого особливо збурити, бо від України й Zейла ніхто такого ніколи й не вимагав. Але ж Трамп уже був у бойовій стійці й лише чекав оказії. Далі дикий словесний понос його персонально, процитую (ще раз, Трамп неправий, але саме такого ефекту й очікували ляльководи Zелінскі):
«Президент України Володимир Зеленський на першій шпальті The Wall Street Journal хвалиться, що «Україна юридично не визнає окупацію Криму. Тут немає про що говорити». Ця заява дуже шкідлива для мирних переговорів з Росією, оскільки Крим був втрачений багато років тому під егідою президента Барака Хусейна Обами й навіть не є предметом обговорення.
Зеленського не просять визнавати Крим російським, але ситуація для України жахлива...»
«Саме через такі підбурювальні заяви, як у Зеленського, так важко врегулювати цю війну. Йому нема чим хвалитися! Ситуація для України жахлива – він може отримати мир або воювати ще три роки, перш ніж втратити всю країну».
А далі вже добавляє свої 5 копійок речниця Білого Дому Левітт:
«Президент розчарований. Його терпіння закінчується. Він хоче бачити мир. Він хоче, щоб вбивства припинилися. ... І, на жаль, президент Зеленський, здається, рухається в неправильному напрямку».
Здається, в цій ситуації можна лише обуритися тим, що чуємо з Вашингтона... Якби ми вже не вперше бачили це саме шоу з наперед задуманими в москві результатами...
Європейці ще хочуть щось виторгувати для України.
З Трампом це неймовірно складно – він усе більше поводиться, як божевільний і просто одержимий бридливою ненавистю до Зеленського, яку переносить на Україну.
Деколи видається, що чогось можна ще досягнути й щось таки відстояти. Але тоді хтось у москві грюкає кулаком і наше Зе відкриває рота. Це вже стало правилом, яке розуміють усі, але спинити не можуть.
Кремль зриває домовлені заходи щодо перемир’я, скоює все страшніші злочини проти людяності.
Тоді на випередження озивається Зеленський і вся лють Трампа переноситься виключно на Україну. А весь світ забуває про Суми, Кривий Ріг, Одесу. Залишається лише брудне політиканство.
Саме така схема розігрується зараз. У Лондоні відтермінування основних переговорів, але вони вже мало на що вплинуть.
Від України там Єрмак з Умеровим рятують свої шкури, а Сибігу взагалі зісунули на маргінес. Схоже, що все важливе вже вирішено. Хіба раша на сам останок ще прагне виторгувати щось вигідне для себе й таке, щоб підірвало із середини Україну. І не без успіху…
Якби не ущербність нашої владної команди, то Україну не було б чим шантажувати.
Тільки це верховне мародерство й переймання владоможців своїми інтересами, а не держави, робить нашу країну аж настільки вразливою.
На мій погляд, розв'язка вже дуже близька. Тільки буде вона для України без гідності й дуже-дуже гіркою…
Зрештою, добрі новини й успішні результати для нас закінчилися ще в 2019 році. Тож, усе прогнозовано…
.
ТК НТМ
Тарас Чорновіл
