"Хіба це не честь?" - Карл Волох

"Хіба це не честь?" - Карл Волох

Цю думку я намагався пояснити сьогодні на кількох ефірах. Не впевнений, що мені це вдалося, бо весь час переривали прямими репортажами з суду. До того ж, далеко не всі з вас дивилися телевізор - хтось і під судом відстояв цілий день. Тому, спробую тут.

Отже, в української влади, правоохоронців і суддів деякий час тому з‘явилася серйозна проблема. Їхню здатність фальсифікувати й продукувати кримінальні справи на політичне замовлення серйозно обмежила американська Феміда. Тобто, «нерішучість» печерних суддів у справах Порошенка зумовлена не лише розумінням, що влада скоро зміниться й із цим може настати відповідальність за зловживання законом і правом. Вони гарантовано звернули увагу й на те, як американці наклали санкції на Портнова - у розвиток «списку Магнітського», котрий раніше застосовувався тільки до московитських чиновників, суддів та правоохоронців. І, я впевнений, саме такий месидж привезли до Києва сьогодні американські сенатори.

Раніше в цьому не було потреби. Які б розбіжності не виникали в Заходу з постмайданною владою й Порошенком особисто, вони вирішувалися переговорами й компромісами. З моменту, що в кабінет президента вселився відвертий придурок і патологічний брехун, попередні засоби тиску Заходу (з кредитами МВФ включно) виявилися абсолютно недостатніми. Й американцям довелося вдаватися до санкцій, причому, тих, які поставили нас у один ряд із московитським диктаторським режимом. Хіба це не честь?

П.С. Традиційно переказую тут свій гарячий привіт грантоїдам. Сподіваюся, донесете до них мою любов і запитання: це вже той рівень верховенства права, заради якого вони збивали Порошенка, чи варто ще трошки почекати?