Всі наші обурилися, коли іранці збрехали, що не постачали Росії безпілотники. Потім обурилися, коли вони збрехали, що це довоєнні роставки. І мало хто замислився над причиною, чому так наполегливо вони все заперечують. Зрештою, ну для чого мала б релігійна автократія, країна-ізгой, так викручуватися, чому б не визнати, мовляв, так, ми постачаємо зброю нашому союзнику? Тим паче, ЩО може бути почесніше за факт, що одна із провідних армій купує зброю в країни, котру на військовій карті світу донедавна ніхто майже не бачив?
Відповідь очевидна. Навіть сидячи під найсуворішими санкціями, вони бояться нових. І дуже не хочуть втрачати перспективу пом‘якшення нинішніх.
Для нас це хороша новина. Вона означає, що, які б «заявки» на безпілотники та ракети московити персам на подавали, далеко не факт, що вони будуть виконані, тим паче, в строк
