"Хто замовляє музику?" - Ростислав Павленко

"Хто замовляє музику?" - Ростислав Павленко

На Петрова є кримінальні провадження. А він усе ще працює медіакілером.

Нагадаю кілька фактів.

14 січня 2026 року СБУ зареєструвала кримінальне провадження щодо Володимира Петрова - блогера, політтехнолога, ведучого YouTube-каналу «Ісландія», якого також асоціюють з анонімними телеграм-каналами, наприклад «Карточный офис».

Йдеться про можливу державну зраду.

За оприлюдненою інформацією, слідство перевіряє його діяльність, зокрема поширення через медіапроєкти наративів, вигідних росії.

Серед них - твердження про «громадянську війну» замість російського вторгнення, легітимізація так званих «л/днр», дискредитація української державності та мобілізації.

І це ще не все.

З’ясувалося, що цей діяч був працевлаштований у державній установі «Національне військове меморіальне кладовище». І мав бронювання від мобілізації.

Після розголосу 20 січня звільнився «за власним бажанням».

У квітні з’явилася інформація про ще одне провадження — щодо можливих податкових порушень і легалізації коштів.

І ось цей персонаж береться розповідати українцям, хто чесно працює, а хто ні.

Зокрема, атакує Iryna Gerashchenko та Вікторія Сюмар.

Їхні робочі міжнародні відрядження намагаються виставити «шопінгом». Замість фактів - вигадки. Замість аргументів - приниження та образи.

А далі все це розганяється анонімними телеграм-каналами та мережами, які пов’язують із владою.

Знайома технологія?

Коли немає чим заперечити роботу людини - намагаються знищити її репутацію.

Але є одна проблема для організаторів таких кампаній.

Ірина Геращенко та Вікторія Сюмар мають роки роботи, конкретні результати й репутацію. Їх можна атакувати. Але не можна перекреслити зроблене потоком вигадок.

А от у виконавців і замовників таких атак ситуація інша.

Кримінальні провадження — це не вироки. Вину встановлює суд. Але питання до діяльності Петрова вже давно вийшли за межі політичної полеміки.

І тут найцікавіше навіть не те, що роблять петрови через анонімні помийки.

Найцікавіше - хто досі вважає таке придатним інструментом. Хто ставить завдання? Хто забезпечує поширення? Хто прикриває?

Бо медіакілер - лише виконавець.

А замовники, схоже, досі вірять, що їхня влада вічна. Що можна безкарно цькувати опонентів, фабрикувати інформаційні атаки й ховатися за анонімними каналами.

Даремно.

Влада минає. Репутація залишається. Як і документи, фінансові сліди та докази.

І коли настане час відповідати, фраза «я лише виконував замовлення» не допоможе.

А замовникам варто пам’ятати ще одну річ.

Виконавці змінюються. Замовлення залишають сліди