Минулого тижня адміністрація Трампа зробила велику послугу Україні та всій Європі. Вона припинила публічно брехати про свою позицію щодо обох і фактично позбавила європейських лідерів можливості і далі фантазувати про те, що США поспішать на допомогу. Якщо подивитися на нову Стратегію національної безпеки США, стає зрозуміло, що в уявленні Трампа саме Європа тепер сприймається як більша загроза для Сполучених Штатів, ніж Росія чи навіть Китай. Ось безкоштовний матеріал про те, наскільки зосереджена адміністрація Трампа на руйнуванні сучасної Європи.
Це робить минулий тиждень найкращим як для України, так і для Європи з 5 листопада 2024 року. Нагадаю: саме цього дня Дональда Трампа було обрано на другий термін. Це також був день, коли надто багато європейців (і американців) свідомо відклали скепсис і почали жити надією. І це була надія, яку Трамп і його поплічники вміло підживлювали з певною регулярністю з катастрофічними наслідками. В оновленні я наведу один показовий приклад – аферу з "Томагавками". Це була свідома спроба адміністрації Трампа змусити людей повірити, що станеться щось, що зашкодить росії й допоможе Україні, щось, що не мало жодного шансу колись статися.
Також буде короткий огляд військової ситуації та пояснення того, чому вона ще раз підкреслює, наскільки важливо, щоб європейські лідери усвідомили реальний стан речей.
Найкращий тиждень з 5 листопада 2024 року
Минулого тижня я сказав, що це був "непоганий" тиждень для України з однієї простої причини: правда виходила назовні. Цей же тиждень виявився ще кращим з тієї самої причини. Правда зараз проявляється настільки різко й очевидно, що її вже не можна, або принаймні не слід, заперечувати.
Ідеться не лише про нову Стратегію національної безпеки США. Важливо, що ця стратегія з’явилася одразу після "плану з 28 пунктів" і на тлі того, що адміністрація Трампа протягом місяців тісно взаємодіяла з путінською росією, шукаючи способи збагачення Трампа та його оточення. І нарешті, посеред усього цього путін почувався настільки впевненим у своїх стосунках з Дональдом Трампом – у його лояльності, що відкинув будь-яку мирну угоду в цей момент і, очевидно, не очікував жодної жорсткої реакції з боку США.
путін, до речі, має всі підстави бути впевненим – його ніколи не обманювали. Що сталося цього тижня після його відмови від переговорів? Трамп фактично послабив і без того жалюгідні нафтові санкції проти росії. А де ж ті вторинні санкції, які нам обіцяли 21 листопада? Гадаю, ми побачимо їх тоді, коли оживе поправка Грема-Блюменталя, або коли Україні відправлять "Томагавки"…
Навіть найбільш оптимістично налаштовані європейці тепер мають прийняти реальність. Трамп хоче співпрацювати з путіним, хоче, щоб росія виграла війну, хоче розгромити Україну тощо.
І є ознаки того, що ця реальність стає новою нормою. Одна з найцікавіших публікацій тижня з’явилася в Der Spiegel 4 грудня. Видання отримало доступ до нотаток із коментарями європейських лідерів щодо стану поточних "мирних" переговорів. Якщо вони точні (а джерела в уряді Німеччини не заперечили їх автентичності), то європейські лідери починають правильно оцінювати ситуацію. Наприклад, президент Франції Емманюель Макрон. Він відкрито вжив слово "зрада", коли йшлося про адміністрацію Трампа та Україну.
"Є ризик, що США здадуть Україну в питанні територій без чітких гарантій безпеки", – сказав Макрон згідно з англомовними нотатками розмови, які отримав DER SPIEGEL. За його словами, для Зеленського існує "велика небезпека".
Президент Фінляндії Александр Стубб так само відверто заявив, що Трамп націлений завдати шкоди Україні.
Президент Фінляндії Александр Стубб, який є одним із небагатьох європейських лідерів, що мають добрі стосунки з Трампом, схоже, також застеріг від цього дуету переговорників. "Ми не повинні залишати Україну і Володимира наодинці з цими хлопцями", – сказав він в один момент розмови. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, якого Трамп також поважає, згідно з письмовим записом, підтримав фіна. "Я згоден з Александром, нам потрібно захистити Володимира", – заявив Рютте.
Думки Стубба і Рютте заслуговують на увагу, адже обидва свого часу всіляко намагалися вихваляти Трампа (фактично підлещувалися до нього), і важливо, що тепер вони розуміють: ці зусилля провалилися. Ба більше, вони, ймовірно, лише погіршили ситуацію.
Адміністрація Трампа прагне знесилити Україну, вона вже зрадила, що б там не було. Повертаючись на мить до Стратегії національної безпеки, варто звернути увагу на те, як Україна згадується в єдиному короткому розділі.
Внаслідок війни росії проти України європейські відносини з росією зараз глибоко ослаблені, і багато європейців розглядають росію як екзистенційну загрозу. Управління європейськими відносинами з росією вимагатиме значної дипломатичної залученості США як для відновлення умов стратегічної стабільності на всьому євразійському континенті, так і для зниження ризику конфлікту між росією та європейськими державами.
Життєво важливим інтересом Сполучених Штатів є якнайшвидше досягнення припинення бойових дій в Україні, щоб стабілізувати європейські економіки, запобігти ненавмисній ескалації або розширенню війни, відновити стратегічну стабільність у відносинах з росією, а також забезпечити післявоєнну реконструкцію України, яка дозволить їй вижити як життєздатній державі.
По-перше, адміністрація США, попри російське вторгнення в Україну, хоче якнайшвидше інтегрувати росію назад у міжнародні системи; "відновити умови стратегічної стабільності на всьому євразійському континенті...". І, звісно, це означає відсутність санкцій, відсутність покарання за військові злочини і мирну угоду, яка влаштує росію. Немає жодної згадки про будь-яке покарання для росії за розв'язання цієї війни проти України – і мови про це немає.
Згадка про Україну, яку дехто намагається представити як "не таку вже й погану", насправді є катастрофічною. Тепер США заявляють, що хочуть, аби Україна вижила "як життєздатна держава". Що це взагалі означає? Це означає, що вона може втратити більшу частину своєї території, і США будуть із цим цілком згодні. Тут немає жодної заяви про захист територіальної цілісності, про підтримку української демократії, про безпеку України тощо. Йдеться лише про те, що на карті має залишатися якесь місце під назвою "Україна", і воно повинно мати уряд, який називається українським.
Отже, тепер усе очевидно: правда вийшла назовні, і європейці стоять перед беззаперечним вибором. США налаштовані завдати шкоди Україні та всій європейській демократії, і роблять це абсолютно відкрито. Важко уявити, що черговий "розворот" Трампа до України здатен змінити цю динаміку. Це не є неможливим (тому цей тиждень і не можна назвати "чудовим" для України чи Європи), але тепер це малоймовірно.
Якщо Європа усвідомить, що доля України – це її власна справа і її відповідальність, це справді зробить нинішній тиждень найкращим з часу обрання Трампа.
Афера з "Томагавками": конкретний приклад
Афера з "Томагавками" для України розпочалася в середині липня 2025 року. Тоді в інформаційному просторі з’явився шквал матеріалів про те, що Трамп нібито розмірковує над передачею Україні потужної системи крилатих ракет, а водночас над тим, щоб дозволити Києву завдавати дальніх ударів по росії за допомогою американських засобів. Репортажі, природно, ставали дедалі більш емоційними, подекуди захопленими, і українці почали уявляти майбутнє, у якому вони розгромлюватимуть росію "Томагавками". Варто зауважити, що Білий дім не робив абсолютно нічого, щоб ці повідомлення спростувати.
У серпні та вересні ця хвиля лише посилилася, і незабаром йшлося вже не просто про можливість надання Україні "Томагавків" – здавалося, Трамп майже готовий зробити цей крок.
Показово, що саме тоді адміністрація Трампа доклала чимало зусиль, щоб поширити ці історії. Наприкінці вересня вони підтвердили інформацію про те, що Трамп особисто обговорював із Зеленським можливість відправки "Томагавків".
Ось цитата зі статті, яка демонструє роль адміністрації у поширенні цієї історії.
Президент Трамп повідомив президенту України Володимиру Зеленському, що він готовий зняти обмеження на використання Києвом американської далекобійної зброї для нанесення ударів по території росії, але під час зустрічі у вівторок він не взяв на себе зобов'язання зробити це, за словами високопоставленого американського та українського посадовців.
На початку жовтня Трамп пішов ще далі і публічно заявив, що розмірковує над тим, щоб надсилати Україні "Томагавки". На борту Air Force One, спілкуючись із пресою, він поширив тезу про те, що передача "Томагавків" Україні є цілком реальною перспективою. Це було підливанням масла у вогонь, що вже розгорівся.
"Я можу сказати: "Послухайте, якщо ця війна не буде врегульована, я пошлю їм "Томагавки", – сказав Трамп журналістам на борту Air Force One дорогою до Ізраїлю. – "Томагавк" – це неймовірна зброя, дуже наступальна. І, чесно кажучи, росії це ні до чого".
І Білий дім чудово розумів, що робить, а також наскільки далеко можуть розійтися такі історії. Незабаром прокремлівські коментатори та лояльні до Трампа оглядачі, як-от Марк Тіссен, почали гучно заявляти, що Трамп тепер "на боці України".
Важливою є також хронологія кінця вересня – початку жовтня. Це було вже після зустрічі в Анкориджі (яка все більше й більше виглядає як важливий момент, коли Трамп і путін скоординували плани на решту року), і через кілька тижнів після того, як емісари Трампа і путіна активізували переговори про укладення фінансової угоди. Це, до речі, також розпочалося ще у серпні.
Інакше кажучи, адміністрація Трампа приватно опрацьовувала деталі угоди з путіним, але публічно обманювала європейців і американців щодо того, що вона робитиме, аби допомогти Україні та нашкодити путіну. У межах цієї афери вони прагнули, щоб публічна історія ширилася якомога активніше, тоді як приватні переговори мали залишатися таємницею.
Можна сказати, що саме тоді афера досягла свого піку.
І, на жаль, європейські лідери повелися на це. Навіть наприкінці жовтня (коли Трамп зрозумів, що зайшов надто далеко, і почав згортати риторику про можливість передати Україні "Томагавки") Зеленський і європейські лідери все ще витрачали час на роздуми, як переконати Трампа зробити те, чого він ніколи не зробить. Ось український матеріал на цю тему, опублікований 20 жовтня.
Він (Зеленський) наголосив, що Україна підтримує постійний зв’язок з європейськими лідерами, які хочуть звернутися до Трампа з проханням щодо ракет "Томагавк", оскільки європейські країни також мають їх.
"Перш за все, я хотів би сказати, що європейські країни також мають "Томагавки". Питання не лише в "Томагавках" як таких. Питання в тому, як ця зброя використовується. Ви можете мати ATACMS, але як ви можете ними користуватися? Питання не тільки в тому, яку зброю ви маєте, а в тому, як ви можете її застосовувати", –зазначив Зеленський.
Тепер ми можемо побачити, наскільки ефективною була ця афера: вона дала європейцям руйнівну, оманливу надію і завадила їм усвідомити, що саме вони, і лише вони, мають взяти на себе відповідальність за допомогу Україні та протидію росії. Люди місяцями гадали, чи зробить Трамп щось таке, чого він ніколи не зробить.
Замість того щоб мобілізувати ресурси, діяти цілеспрямовано, координувати зусилля, європейські лідери мріяли про веселку та метеликів. Чесно кажучи, це мене трохи виводило з рівноваги. До кінця вересня я відмовлявся навіть обговорювати питання "Томагавків" для України, оскільки воно здавалося повною нісенітницею (для менш вразливих читачів – повною дурнею). Це просто не вкладалося в логіку, якщо врахувати все, що Трамп робив і у що вірив роками. Він завжди виступав проти ударів по Росії, проти будь-якої шкоди Путіну, проти допомоги Україні тощо. І все ж історія, підтверджена Білим домом 26 вересня, виявилася достатньо гучною, щоб її прокоментувати.
Найбільш оптимістична версія, яку часто просувають прихильники Трампа, що водночас заявляли про "підтримку" України, полягала в тому, що це нібито був щирий розворот Трампа, після якого він почне надавати Україні більш реальну військову підтримку. Яку саме не уточнювалося, хоча дивним чином з’явилися розмови про передачу Україні крилатих ракет "Томагавк". Нібито Зеленський попросив Трампа про це, і американський президент не відмовив.
Зауважте: якби Трамп справді постачав "Томагавки" та дозволив Україні використовувати їх проти цілей у росії, це був би справді грандіозний розворот, який слід було б офіційно визнати.
Але давайте чесно: це була афера. Частково мені самому ніяково, що я тоді навіть припустив, ніби на це існує бодай якийсь шанс. Ми повинні зрозуміти та признати тепер: шансів не існувало ніколи.
Це та правда, яку вже не можуть заперечувати європейці. Їх обіграли як наївних статистів відкрито й навмисне, і вони на це повелися. Їхні дії завдали шкоди Україні та власній безпеці.
Покровськ і дистанційна війна
Маю визнати, що останні два тижні я приділяв цим історіям менше уваги, ніж слід, адже фокус був на геополітиці та адміністрації Трампа. Я ще писатиму про це окремо, хоча загалом ситуація там приблизно така сама, як і кілька тижнів тому. Покровськ ще не повністю захоплений росіянами, хоча вони і далі просуваються вперед, зазнаючи величезних втрат заради невеликих шматків території. Ось найсвіжіша карта Deep State (з позначкою відстані).
Серед українців точаться дискусії щодо втрат, яких вони зазнають, утримуючи позиції. Зокрема, чи є в Мирнограді значна кількість сил і чи можуть вони бути відрізані. Тож за цим варто уважно стежити.
Крім того, минулого тижня дистанційна війна тривала у знайомому, але досить жахливому режимі. У ніч на п'ятницю росіяни здійснили чергову масовану атаку по українській енергосистемі, спричинивши відключення електроенергії. росіяни випустили 653 дронів та 51 ракету, з яких українці змогли збити 585 дронів та 30 ракет.
Це не дуже високий показник перехоплення, тож 68 дронів і 21 ракета досягли своїх цілей. А США, до речі, навмисно гальмують постачання Україні засобів протиповітряної оборони, щоб якомога більше допомогти росії.
Українці у відповідь здійснили низку масштабних атак БПЛА і, ймовірно, ракетами по території росії (ми не знаємо точно, скільки ракет було використано). Українська сторона окремо згадала удари по великому нафтопереробному заводу в Рязані, а також по металургійному підприємству, яке виготовляє металеві корпуси для снарядів тощо.
Саме разюча різниця в можливостях між тим, що може робити росія, і тим, що може робити Україна, є тут найпоказовішою, і ще раз підкреслює, наскільки важливо, щоб Європа знала правду. Європейські держави можуть і повинні зробити зараз значно більше. Передача Taurus Україні, безумовно, мала б велике значення, але будь-яка допомога в сфері протиповітряної оборони так само є критично важливою. Тепер, коли стало очевидно, що Трамп не лише на боці путіна, а й прагне зруйнувати європейську систему, хочеться сподіватися, що європейські лідери нарешті почнуть діяти.
