Ризикуючи стати обвинуваченим в ейджизмі, — хоча сам вже за межею, яка потенційно може зробити й мене об'єктом для кепкувань молодших :)), - все ж висловлюся категорично і просто. Українці не повинні брати до уваги рефлексії патріарха світової й американської політики Генрі Кіссінджера, якими час од часу 99-літній (!) діяч нагадує про своє існування.
Коли я чую чергові апокаліптичні прогнози ніксонівського держсекретаря, то згадую давню "піонерську пісеньку", якій теж, мабуть, вже півстоліття: "Старый старик, — ему все равно". Так от, укотре виголошуючи своє Urbi et Orbi про російсько-українську війну, Кіссінджер здає собі справи, що жодним чином не відповідатиме за ці, з дозволу сказати, пророцтва чи рекомендації. Ну, бо ж зважмо на вік і на часові обрії, які згадує містер Генрі. Йому направду байдуже…
Укотре виголошуючи своє Urbi et Orbi про російсько-українську війну, Кіссінджер здає собі справи, що жодним чином не відповідатиме за ці, з дозволу сказати, пророцтва чи рекомендації. Ну, бо ж зважмо на вік і на часові обрії, які згадує містер Генрі. Йому направду байдуже…
Під претензійною назвою кіссінджерової колонки у The Spectator "Як уникнути світової війни" вже замасковано логічну пастку. Світова війна триває, тому намагатися удавати, що це не так, — значить, уводити й себе, і читачів в оману. Конспірологи, що приписують американському очільнику зовнішньополітичного відомства участь у Римському клубі ("світовому уряді") – мають підстави для чергових фантазій. Оскільки Кіссінджер говорить про уникнення світової війни, то, певно, вона наразі не входила у плани "глобальної залаштункової тусовки багатіїв", що розпочалася цілком неочікувано, а сам її сценарій вирішальним чином підкорегували українці. Через це автор колонки змушений визнати, що Україна "вперше в історії стала великою державою". Але разом з тим, знову впадає у логічний блуд, заявляючи, що "результатом переговорів між сторонами остаточне підтвердження свободи України".
Що ж,
"остаточне підтвердження свободи України" трапилося понад 30 років тому, і шановний автор докторської дисертації з політології, захищеної 1954 року у Гарварді, цілком можливо
міг пропустити цей факт… Але, видається, що це лише чергове підтвердження дивної тези професора, — про інший народ, — яке направду є макабричним за своєю суттю. Якось
Кіссінджер сказав, що "народ, який переслідують дві тисячі років, робить щось не так". Якщо чесно, то фраза на грані фашизму…
Якось Кіссінджер сказав, що "народ, який переслідують дві тисячі років, робить щось не так". Якщо чесно, то фраза на грані фашизму…
І про Росію, — якусь таємну "любов" Кіссінджера, — написано, здається, у тому ж році. Завершальним пунктом концепції миру ексдержсекретар визначає збереження РФ як міцної держави, оскільки, на його думку, вона історично "зробила вирішальний внесок у глобальні баланс та рівновагу". Вирішальний "вклад у глобальні баланс та рівновагу" Росія зробила 24 лютого 2022 року, повністю зруйнувавши уявлення про ці поняття у світі. Тепер же повернення до цієї рівноваги коштує світовій спільноті дуже дорого, а українці (які, мабуть, "роблять щось не так") платять за відновлення довоєнного status quo і за свою, невідому досі американському провидцю незалежність кров'ю і гекатомбами жертв.
Вирішальний "вклад у глобальні баланс та рівновагу" Росія зробила 24 лютого 2022 року, повністю зруйнувавши уявлення про ці поняття у світі. Тепер же повернення до цієї рівноваги коштує світовій спільноті дуже дорого, а українці (які, мабуть, "роблять щось не так") платять за відновлення довоєнного status quo і за свою, невідому досі американському провидцю незалежність кров'ю і гекатомбами жертв
До слова, трішки молодший за Кіссінджера папа Франциск, який також часто висловлює абсолютно дивовижні, з точки зору логіки та здорового глузду, речі, нарешті визнав війну в Україні світовою. "Це світова війна. Не забуватимемо про це. Багато рук мішають казан війни. Це глобально". Та, попри це, без сумніву відрадне прозріння, Хорхе Маріо Берґольйо несподівано з'ясував укотре подивованій публіці, що причиною світової війни став… Захід. Зокрема, його хижа природа і бажання завоювати слабого та знесиленого. "Я думаю, що війну починають, коли імперія починає слабшати. І коли є зброя, яку потрібно використовувати, випробовувати та продавати. На карту поставлено дуже багато".
Що можна сказати у відповідь. Те, з чого починав. Ті, хто намагається нав'язувати Україні свої – "правильні та резонні" рецепти родом з 1954
року, або ж лівацькі пацифістські інтерпретації геть не мирної історії, — чудово усвідомлюють пустопорожність своїх слів. Бо не нестимуть відповідальності за них. Їм байдуже, що
колись, за якусь сотню років, певний історик назве їх філістерами й фактично провокаторами. Байдуже через плин часу і їхнє земне існування.
Апелювати до Суду Божого, звісно, можна. Але сьогодні ліпше просто ігнорити те, що пацієнти геріатричного санаторію прагнуть видати за одкровення.
