Колись "Брати Гадюкини" написали свій безсмертний хіт «"Карпати" програли в футбол». Пісні більше ніж 20 років, але дивлячись на ігри навколо "Карпат"розумієш, що актуальна вона і сьогодні та це не про гру на полі, а про інше. Зараз розповім про що мова.
До цієї історії мою увагу привернули друзі з Львова, які добре розуміються на місцевих питаннях та знають мою прихильність до нюансів українського футболу
У ФК "Карпати" є офіційний власник. І як це прийнято в Україні - це потужний бізнесмен з незламним бажанням підтримувати футбол в Україні. Станом на зараз власником клубу є бізнесмен Володимир Матківський, який не є публічною людиною. Чим займається? Він є власником найбільшого виробника цукру в Україні «Радехівський цукор». Бюджет клубу вважається одним з найбільших у чемпіонаті.
Треба визнати, що власник «Радехівського цукру» справді зробив «Карпати» солодкими для учасників футбольного ринку. Фінансові вливання в клуб робляться значні, а бюджет за своєю величиною дозволяє «Карпатам» перебувати в провідній пʼятірці клубів УПЛ. Львівська команда завдяки цим «солодким» грошам може дозволити собі купувати доволі дорогих легіонерів та платити високі по українських мірках зарплати гравцям, зібраним зі всієї України та світу. У вболівальницьких колах кажуть, що «солодка біла смерть» запустила у вени футбольного клубу таку необхідну донорську фінансову кров. Ну, у кожного свої іграшки та я б не приділяв би увагу цьому, але це ж Україна і завжди є одне "але".
Обізнані люди у Львові стверджують, що прихованим бенефіціаром і справжнім власником львівських «Карпат» є не хто інший як багаторічний міський голова Львова Андрій Садовий. Тим більше, що Андрій Іванович вміє мати долю не дуже публічно. Львів'яни можуть більше про це розповімти. Мою увагу звернули на одну цікаву, але майже нікому невідому, деталь: головним бухгалтером легендарного футбольного клубу зі Львова є рідна сестра міського голови - Ірина Сарахманевич. Ой, ви думаєте випадковість? Та звісно ні! Садовий та Матківський - давні бізнес партнери. Свій спільний шлях вони почали ще із сумнозвісних ЗАТ «Галицьких Інвестицій», яких частина громади Львова звинувачує в ошуковуванні вкладників. Але це лише крапля у морі.
У Львові мою увагу звертали вже декілька разів на те, що тепер старі партнери по «Галицьких Інвестиціях» вирішили перенести чи то політику у футбол, чи навпаки. І от тут все логічно та зрозуміло, бо Андрій Іванович, перебуваючи на посту очільника міста, увесь час готується до наступних виборів. І вміє домовлятися з новими владами. Тож схоже, що Садовий вирішив цього разу позагравати з фанатами та любителями футболу. І це не лише припущення, яке підкріплено фактом контролю бухгалтерії клуба сестрою мерв Львова, а ще й старими історіями.
Свого часу, під час підготовки до Євро-2012 і будівництва «Арени Львів, політтехнологи і піарники Садового вже пробували «ліпити» йому імідж «футбольного мера». Але невдовзі зрозуміли, що це дуже небезпечна з політичної точки зору конструкція і може обернутись великими іміджевими втратами для нього. Бо новий стадіон у Львові, будівництво якого так лобіював пан мер, виявився не тільки недобудованим та не зданим в експлуатацію, а й взагалі нікому не потрібним. А на його будівництво було потрачено мільярди гривень з міського і державного бюджетів. Цей стадіон став одним з найдорожчих у світі з розрахунку вартості одного місця на арені. Тому Садовий і Ко вирішили швидесенько абстрагуватись від цього стадіону і всього, що з ним повʼязано. Частку Львівської міської ради в статутному капіталі ДП «Арена Львів», а також величезну земельну ділянку, виділену під будівництво стадіону, по тихому «спихнули» державі від гріха подалі. І зробили все, щоб в найближчі 10 років ніхто про це не згадував і не тривожив світлий образ мера-господарника.
Але схоже, що футбольна тематика, магія бренду «Карпат», його електоральні потужності серед місцевих виборців спонукали Андрія Івановича знову осідлати роль «футбольного мера». Мабуть розуміє, що потрібно шукати залишки своєї електоральної підтримку у всіх можливих закутках. Звіснр, що вибори ще не завтра, але Садовий схоже хоче бути готовим до них. Тому виглядає, що багатостраждальні відроджені «Карпати» потрохи-помалу перетворюються на політичний проєкт чи інструмент. І саме про це мені вже декілька разів казали не останні люди у Львові. А все футбольне, яке свого часу ставало політичним, як показує практика, має всі шанси піти у небуття. Тож справжнім уболівальникам львівського клубу час приготуватись: в недалекій перспективі мабуть знову доведеться займатись черговим відродженням «справжніх» «Карпат». Колесо історії завжди крутиться по колу. Особливо тоді, коли хтось хоче використати футбол, як можливість отримати додаткові голоси на вибори.
