Прікол. В Лимані загубили "мощі" Дмітрія Донского (шматочок трупа).
Рашисти драпали від ЗСУ і тепер не можуть знайти шматок руки "святого".
Комедія. Князь Дмітрій Донской здался ЗСУ.
Тут прікол у всьому.
• мешканці боліт поклоняються трупу, натурально шматочку в'яленого м'яса.
• розказують, що він звільнив їх від Орди. Але в Куліковськой бітвє він воює за свого царя Тохтамиша, легітимного хана Орди, проти узурпатора Мамая (якому перед цим поклонявся і якого зрадив). Таке от "освобождєніє от татарського Іга".
• А після битви "На ту же осень князь великии отпусти въ орду своихъ киличеевъ Толбугу да Мокшея къ новому царю съ дары и съ поминки". Симеоновская летопись.
• Потім на монетах Дмітрія чеканять: „Султан Токтамыш Хан, да продлится его жизнь!“
• через 200 років цьому ординському баскаку ліплять клікуху Доньский і вигадують "перемогу над Ордою",
• в Кремлі біля трупа повісять табличку, що він воював з Ордою, а не з противником хана.
• В 1378 митрополит Київський і всія Русі Кіпріан відлучив Доньсокго від церкви і придав анафемі. Донський не хотів визнавати антиординського Кіпріана митрополитом московським, тмоу його люди пограбували митрополита.
• ну, а в 1988 російська самосвятська церква оголосила Донського "святим". Простого тіпа, не праведника, ні борця за віру чи святі речі, холуя Орди. Анафемствуваного. Відлученого від церкви.
• Далі його "мощі раптово знайшли" в 2026 в Кремлі в цьому році. В чому чудо і раптовість, якщо трупік ординського холуя там лежав завжди, не ясно.
• Розібрали на шматки (ще один прикол ординських самосвятів) і стали возити по військах "для поднятія боєвого духа".
І от в Лимані під час операції ЗСУ Вівальді - прої*ли.
Такий от повний булшіт.)
