"Колаборантам на замєтку" - Віктор Бобиренко

"Колаборантам на замєтку" - Віктор Бобиренко

Тут у нас дві братських партії ОПЗЖ та «Шарійовци» одні перед одними вислужуються – хто швидше нагне Україну в «братскіє абьятія рускава міра».
У мене для них дуже цікава і повчальна історія.
Був такий собі німецький генерал Вальтер фон Зейдліц-Курцбах. Приставка фон – це свідчення того, що він барон і блогородної крові.
Мало того, його предок Фрідріх-Вільгельм фон Зейдліц-Курцбах – командував кавалерією самого Фрідріха Великого Пруського.
«Наш» Зейдліц, як і його славетний предок були представниками роду, де воювали усі хлопці. Але вони прославились тим, що воювали з фетішами рускої воєнної школи – один з юним Суворовим у Семилітній війні, інший з таваріщєм Жюкавім у Другій світовій.
Вальтер фон Зейдліц спочатку відзначився у Дем’янській операції, у якій повозив Жюкава мордою по роялю.
А ось уже у січні 1943 року у руїнах Сталінграду він здається в полон генералу Рокосовському.
І тут чувака перемикає. Він возненавидів фюрера і створив так званий «Союз німецьких офіцерів».
Їзлив по фронтах і через гучномовці агітував німців здаватися в полон. А ви розумієте – його предка з історії Німеччини знали усі. Тому він був, як би зараз сказали – віп-агітатором.
Від нього, як зрадника відмовилася жінка з 4-ма доньками.
Я читав багато спогадів не тільки СС-сівців, які, звичайно, з презирством ставилися до Зейдліца, а і простих солдат Вермахту – на нього дивилися з огидою.
Але, що найцікавіше.
Німців з радянського полону стали відпускати у 1949 року.
СС-сівців відпустили до 1955 року.
Увесь цей час Зейдліц провів у радянських тюрмах.
Мало того, режим його утримування увесь час погіршувався. Кілька років його утримували в одиночці.
Випустили його аж у кінці 1955-го року – останнім. І то, після візиту в Москву Конрада Аденауера, який особисто просив про нього Хрущова.
ОСТАННІМ.
Так-що, моя порада усім мною неповажаємим, хто підлизує Москві – пам’ятайте про долю Зейдліца.
Власних колаборантів масквічі шанують найменше. Ворогів вони намагаються знищити. Але поважають. А колаборантів і їх послуги забувають.
Тому правильно говорили бандерівці:
- Зрада потрібна ворогові – зрадник – нікому!!!
Слава Україні! Смерть ворогам! Забуття запроданцям!

Віктор Бобиренко