Комусь явно нема чого вчепитися під час війни. Але спершу трошки історії.
Отже, в першому скликанні Верховної Ради було пару бажаючих переписати текст Гімну України. Так-так, знаменитий вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла України ні слава, ні воля». Мовляв, треба ж пафосу добавити в стилі «вже не вмерла і не вмре!»
Те, що давно й значно вільніші та незалежніші від нас Польща із своїм славнем «Jeszcze Polska nie zginęła...» (Ще Польща не загинула...) чи Сербія із власним, де на початку «Боже правди, Ти, рятуєш нас від смерті, бід і ран» не соромляться згадувати про загрози й смерті, якось їм у голови не приходило.
Тоді найбільше рвався все переінакшити такий собі поет-депутат Павличко. А інший поет і депутат Степан Пушик під цю історію публічно запропонував до класифікатора професій внести дві нові позиції: поет-гімняр і поет-гімнОтворець.
Згадую ту кумедію, коли з періодичністю раз у пару років, то комусь в голову приходить прапор перевернути, то Зеленський задумує вляпатися в історію з великим гербом у стилі креольської бананової республіки та з левом, який топчеться (як і саме Зе) по прапору наманікюреними кігтями.
Але найчастіше прагнуть переписати саме Гімн.
І зазвичай починається однаково.
Спершу організовують вкид від стурбованої громадськості, потім ідуть телеграми в нинішє ЦК, а далі піднімають голівоньки пару слуг (добре, як тільки Мазурашу з Безуглою) й починають тиснути на психіку вже офіційно.
Я це до того, що петиція на сайті Кабміну два дні тому вже зареєстрована із пропозицією тексту, який дійсно трохи по дебільному написаний:
«Процвітає України — і слава, і воля,
Проживаємо ми разом нашу світлу долю.
І живемо ми у мирі усім білим світом,
І будуємо країну, що в єдності квітне.
Душу й тіло пробудили, обравши свободу,
Бо віками ми нащадки славетного роду».
Ну, там петицію, корисну для країни зареєструвати проблемно, а всяку дурню — запросто. Але, що за два дні супер тупа беліберда набрала до тисячі голосів, свідчить, що до появи справжнього, а не підписаного ініціатора залишилося: три, два, один. От живеться ж людям, коли їм в наш час така дурня в головах.
Хоча... А як Зеленському запраглося в законі записати, що молодість — це не до 35, а до 45 років, бо йому хочеться до цієї категорії вернутися. Народ, він забув, що йому вже 48 рочків!
От на фоні такого дебілізму вже нічому не дивуєшся. У них же все пречудово - жисть удалась, можна дуркувати!...
