Немає ніякої "європейської" частини росії. Хоч частини, хоч шматка. Мені завжди муляла ця фраза. Подекуди є лише косметичний ремонт тих представників російської недоімперії, які притулилися до українських земель. Там, де вони досить непогано виглядають - є історично окуповані українські території, і є нащадки українців, які по пам'яті своїй намагаються обробляти землю, прибирати на своїх подвір'ях, будувати, сіяти, хоч ментально вони вже втрачені для світу. Втрачені, бо мислять як росіяни.
Росія має якусь частинку європейського обличчя виключно за рахунок близькості до України. Все інше - справжня росія. Потворна та жорстока. Закомплексована та нерозвинена. Бо воювати в сучасному світі теж треба вміти - це теж свого роду мистецтво, отримати військову перевагу, не зачепивши життя цивільних. Наразі росія вміє в тероризм - це не мистецтво, це збочення. І вони за це збочення самі себе нагороджують. Були би смішні, якби не були такі потворні.
На додаток до вчорашніх трагедій ось вам ще одна, з моєї Харківщини: на міні підірвалася родина, і двохмісячну дитинку вибуховою хвилею відкинуло на 15 метрів. Її тіло не одразу знайшли, бо спочатку територію обстежували з метою розмінування, і швидко її не пройдеш.
Їх треба методично обезголовлювати. На століття вперед. Як тільки з'являється течія, яка посилюється ідеологічно, політично - їх лідерів потрібно тихо вирубати. Це повинна бути робота наших спецслужб, віднині постійна. Давайте "переплюнемо" в цьому плані Ізраїль, бо причин більш ніж достатньо.
За наших дітей. За нинішніх, і за майбутніх.
Не відпускає мене лють після Охматдиту. Хоча й з Харкова, здавалося би, вже нічим не вразиш...
