Вчора натрапила на відео в ютубі, де якийсь хлопець в Бєлгороді, що біля Харкова, розпитує бабусю про минуле. Він збирає історію українців, що живуть на території Росії.
Чому мені було це цікаво. Мої дід та бабуся в свій час переїхали під Харків з Бєлгородщини. Дід побудував будинок, завели хазяйство та, на мій погляд, досить добре жили в Україні багато років, вирощуючи клубнику, маючи худобу та землю в полі під картоплю.
Бабуся розповідала, як після війни вони, українці, відновлювали Бєлгород. А зараз ті, хто там залишився назавжди, називаються перевертнями (це ті українці, які стали росіянами). Вперше у цьому відео почула таке.
А ось допис автора під відео, цитую його:
"Если в 1989 году было 4,5 млн. украинцев в России, то в 2010 году их было уже 1,9 млн. 60% украинцев ассимилировались по той причине, что в России нету украинских школ.
Такой вот нацизм. На 4,5 млн. украинцев всего 1 украинская школа на Урале. И это 3 по численности нация России лишена права обучения на своем родном языке, Хотя украинцы платят налоги в казну как и все народы для обеспечения своих прав. Мелкие народы имеют свои автономии, а многочисленные украинцы не имеют ни автономии, ни школ, ни университетов, ни радио, ни телеканалов, ни газет, ни журналов, ни детских садиков. Даже организацию украинцев России и ту ликвидировали в судебном порядке. Теперь в украинцев нету органа, который бы отстаивал их интересы.
Россия - нац... ская страна, ущемляющая украинцев по национальному признаку."
Це у відповідь Маші Захаровій. І кому "должно быть стыдно".
