1. росія змушена пропонувати нафту Urals із найбільшими за три роки знижками через посилення конкуренції на світовому ринку та скорочення попиту з боку Індії.
- За даними Argus, на тижні з 1 до 6 листопада дисконт Urals до Brent у балтійських портах сягнув $31 за барель, а в Новоросійську — $33. Востаннє такі знижки фіксували у квітні 2023 року. Головна причина — відновлення експорту нафти з країн Перської затоки, які повертають собі позиції на азійському ринку.
- Індія, один із найбільших покупців російської сировини, поступово нарощує закупівлі на Близькому Сході. За даними Kpler, у листопаді постачання нафти до Індії через Ормузьку протоку зросли до 2,1 млн барелів на добу, тоді як імпорт із росії скоротився до 1,8 млн барелів на добу.
- Додатковим тягарем для російських експортерів залишаються високі витрати на транспортування. Попри зниження ставок фрахту, доставка нафти з Приморська до Індії та Китаю обходиться в $28,6–32,7 за барель. Висока вартість логістики разом зі збільшенням знижок суттєво погіршує економіку експортних поставок.
- За тиждень із 1 до 6 листопада експорт Urals із балтійських портів становив близько 1,5 млн барелів на добу — приблизно на рівні початку жовтня. Відвантаження з Новоросійська також майже не змінилося порівняно з попереднім місяцем — 762 тис. барелів на добу. Однак збереження обсягів експорту не компенсує падіння ціни, за якою росія продає нафту.
2. Українські атаки на російські нафтопереробні заводи за останні два тижні могли вивести з ладу потужності, на які припадає близько 55% виробництва автомобільного бензину в росії.
- Під ударами опинилися щонайменше дев’ять НПЗ — від Сибіру до Балтійського моря. Це створює ризик повернення паливної кризи з дефіцитом бензину, чергами на АЗС та обмеженнями на заправлення автомобілів.
- Масштаби останніх атак могли змусити атаковані підприємства призупинити виробництво. Запаси пального, які російські нафтопереробники могли накопичити протягом відносно спокійного жовтня, ймовірно, покривають лише близько тижня внутрішнього споживання.
- За останні два тижні під удари потрапили всі п’ять найбільших НПЗ росії. Серед них — Омський завод потужністю 22 млн тонн на рік, «Киришинефтеоргсинтез» («Кінеф») у Ленінградській області (21 млн тонн), Рязанський НПЗ (17 млн тонн), «Славнефть-ЯНОС» (15 млн тонн) та Нижньогородський НПЗ «Лукойлу» (НОРСИ, 17 млн тонн). Також атакували Волгоградський НПЗ потужністю 14 млн тонн, Новокуйбишевський НПЗ «Роснефти», «Башнефть-УНПЗ» та Афіпський НПЗ.
- Наслідки цих ударів можуть виявитися значно серйознішими, ніж попередні перебої в роботі нафтопереробки. Якщо Сили оборони України зможуть повторювати атаки такого масштабу й інтенсивності кожні два-три тижні протягом кількох місяців, це докорінно змінить умови функціонування російської економіки.
3. Паливна криза в росії призвела до різкого подорожчання автомобільних вантажних перевезень.
- Станом на кінець жовтня 2026 року тарифи на перевезення звичайними тентованими фурами зросли на 28,3% порівняно з жовтнем минулого року, а рефрижераторами — на 27,6%. Основне зростання припало на третій квартал, коли російський ринок зіткнувся зі стрімким подорожчанням бензину.
- У серпні річне зростання його цін сягнуло 25,9% — найвищого рівня за 18 років. У липні–вересні медіанна вартість перевезень тентованими фурами збільшилася на 17% — із 99,9 до 116,7 рубля за кілометр. На 1 листопада тариф на перевезення тентованими вантажівками становив 112,5 рубля за кілометр — на 15,8 рубля більше, ніж у січні. Перевезення рефрижераторами лише за жовтень подорожчали на 10,6%, до 118,3 рубля за кілометр.
- Порівняно з вереснем 2025 року ставки на такі перевезення зросли на 31%. У результаті доставка 20-тонної фури на відстань 1000 км тепер обходиться приблизно на 25 тис. рублів дорожче, ніж рік тому. Це збільшує витрати виробників і торговельних мереж та створює додатковий тиск на ціни товарів, які перевозять автомобільним транспортом.
4. Заборона ЄС на імпорт російського зрідженого природного газу з 2027 року змусить росію шукати нових покупців для арктичного проєкту «Ямал» і перебудовувати логістику експорту.
- За даними Urgewald, у січні–жовтні 2026 року 81% зареєстрованих поставок ЗПГ із «Ямалу» прямували до Європи. За цей період європейські країни витратили на російський газ 8,7 млрд євро — більше, ніж за весь 2025 рік (7,2 млрд євро).
- Заборона покладе край довгостроковим контрактам, які пов’язували проєкт із європейськими покупцями. Європа була найближчим великим ринком збуту: доставка займала 6–10 днів.
- Переорієнтація на Азію означатиме значно довші маршрути та вищі витрати. Один із варіантів — перевезення газу Північним морським шляхом, однак росія має лише 15 спеціалізованих газовозів, здатних проходити цей маршрут узимку. Інший — перевантаження ЗПГ із льодового флоту на звичайні танкери в районі Мурманська. Обхід Африки займає 35–40 днів в один бік.
- Попри можливість частково відновити експорт протягом одного-двох років, втрата європейського ринку зробить постачання з «Ямалу» дорожчим і складнішим. росії доведеться конкурувати за азійських покупців із постачальниками, які не мають таких логістичних обмежень.
5. Ірландію закликають припинити постачання до росії глинозему — сировини, необхідної для виробництва алюмінію, який використовується у виготовленні ракет, безпілотників, літаків і вибухових речовин.
- Наразі експорт із найбільшого в Європі глиноземного заводу Aughinish, що належить російській компанії Rusal, не підпадає під санкції ЄС. Із березня по жовтень 2026 року з Ірландії до росії відправили близько 491 тис. тонн глинозему. На ірландські поставки припадає приблизно 17% імпорту цієї сировини компанією «Русал».
- Після припинення постачань із заводів в Австралії та Україні залежність російського виробника від ірландської сировини суттєво зросла. Розслідування OCCRP та The Irish Times встановило, що ірландський глинозем переробляють у росії на алюміній, частина якого потрапляє до компаній, що постачають продукцію російському оборонно-промисловому комплексу.
- Посланець ЄС із питань санкцій Девід О'Салліван також заявив, що сировина надходить на російські заводи, які виробляють матеріали для військової промисловості. Попри це, ірландський уряд заявляє, що не має доказів прямого використання глинозему у військовому виробництві.
- Компанія Aughinish Alumina заперечує зв'язок своєї продукції з російськими військовими поставками. Водночас результати урядового розслідування не оприлюднені.
- Питання заборони експорту глинозему до росії обговорюють у ЄС, однак до 21-го пакета санкцій у липні його не включили. Для запровадження обмежень потрібна одностайна підтримка всіх 27 країн-членів.
- Ірландська опозиція закликає уряд діяти рішучіше, зокрема розглянути тимчасову націоналізацію заводу та переорієнтацію його поставок на європейських покупців.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
