Крали в СРСР безбожно. І за часів Брежнєва, і за часів Хрущова і за часів Сталіна. Крали усе, що погано і гарно лежало. На мільярди. А ще були цілі підпільні фабрики, заводи, будівельні організації. Т.з. "цеховики" це не лише прикмета брежнівських часів, але й сталінських, коли "порядок був". Дійшло навіть до існування цілої підпільної військової частини. Хочете про неї?
Талановитий аферист Микола Пвленко дезертирував з Червоної Армії улітку 1941 року. В умовх тогочасного бардаку, він підібрав кілька одиниць будівельної техніки, кинутої на узбіччях доріг, й створив спочатку ділянку, а потім ціле Управління військових робіт. І хоча офіційно в армії такої організації не було, вона під час війни цілком спокійно займалася будівництвом автомобільних доріг, військових аеродромів та інших об'єктів, отримуючи фінансування з державного бюджету.
За 11 років діяльності Павленко перетворився на полковника, орденоносця, шановану людину в НКВС, армії та серед вищого чиновництва, засідав у президіях під час урочистостей; його офіцери отримували звання і державні нагороди. В управлінні Павленка "служили" сотні чоловіків, набраних через військкомати, навіть не підозрюючи що це фікція.
Таким чином Павленко здобув колосальні кошти. Лише за 5 років, з 1948 по 1952 він уклав 64 договори на загальну суму 38,7 млн рублів (9,7 млн доларів за тодішнім курсом).
Попався цілком випадково, а так би пережив і товариша Сталіна, і ще й товариша Хрущова ощасливив би ударною працею. І не він один такий був. І навіть не десятеро. Це не рахуючи хабарників .
Але це ніщо у порівнянні з часами "дорогого" товариша Брежнєва, який "кришував" одразу кілька мафій. Лише клан Рашидова на неіснуючій у природі бавовні подоїв державний бюджет на чотири мільярди рублів. Це 6 мільярдів 150 мільйонів доларів за тодішнім курсом, або десь 30 мільярдів за нинішнім.
Але "радянські люди" досі вірять у міфічний комуністичний "порядок".
На фото - "настоящій палковнік" Микола Павленко. Шанована в коридорах міністерства оборони СРСР людина...
