"Копенгагенський саміт: Україна як ключ до безпеки Європи" - Олег Шарп

У Копенгагені відбувся саміт Європейської політичної спільноти, який став знаковим для України. Він засвідчив: Європа дедалі чіткіше усвідомлює, що захист України — це захист усього континенту. Саміт показав нові підходи до безпеки, але водночас висвітлив і проблеми, що гальмують спільні рішення.

Лідери ЄС обговорили чотири оборонні проєкти для захисту східного флангу від російської агресії. Серед них:

«Стіна дронів» — спільна система спостереження та протидії безпілотникам;

системи ППО для прикордонних територій;

космічні технології та щити для захисту від ударів;

розвиток оборонної кооперації, що має посилити європейську здатність до самозахисту.

Ключовим питанням стала також ідея створення «репараційного кредиту» на базі заморожених російських активів — потенційно на суму 140 млрд євро. Це мало б стати проривом у відбудові України, однак єдності серед країн ЄС поки що немає.

Єврокомісар із питань економіки Паоло Джентілоні заявив:

«Ми маємо знайти законний механізм використання російських активів, інакше Європа виглядатиме безсилою перед обличчям агресора».

Саміт підтвердив: Україна перестає бути лише об’єктом допомоги, а стає ключовим суб’єктом європейської безпеки. Український досвід війни, технології дронів, мобільні групи перехоплення та системи РЕБ уже стали прикладом для партнерів.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила:

«Україна — не лише потребує нашого захисту. Вона сама є захисником Європи. Це — нова реальність, яку ми повинні враховувати в нашій політиці».

Європейські лідери визнають: без України будь-яка нова оборонна система ЄС залишиться неповною.

Політичні перепони

Попри амбітні заяви, низка рішень так і залишилась на рівні дискусій:

 Фінансовий спротив: Франція та Бельгія остерігаються, що використання російських активів може призвести до судових позовів.

 Угорське вето: прем’єр Віктор Орбан продовжує блокувати європейський курс України, використовуючи механізм одноголосності.

 Бюрократія ЄС: ідея надати Єврокомісії ширші повноваження у військовій сфері викликає спротив держав-членів, які бояться втратити контроль над обороною.

Міністр закордонних  справ Данії Ларс Люкке Расмуссен застеріг:

«Ми всі розуміємо терміновість. Але проблема Європи — у швидкості рішень. Росія не чекає на наші узгодження».

Копенгагенський саміт показав два важливі моменти.

По-перше, Європа визнає Україну не лише жертвою агресії, а й рівноправним партнером у спільній безпеці.

По-друге, прогалини у швидкості та політичній єдності залишаються серйозною загрозою.

Саміт у Копенгагені закріпив нову парадигму: без України неможливо уявити європейську оборону. Попри вето та бюрократію, сам факт, що Україна стала центральною темою дискусій, — це вже стратегічний зсув. Наступний крок за Європою: довести, що слова можуть перетворюватися на дію.