"Коронавірус біля воріт. Наскільки готова українська медицина протистояти епідемії?" - Влад Пономар

"Коронавірус біля воріт. Наскільки готова українська медицина протистояти епідемії?" - Влад Пономар

Майже чверть населення України перехворіє коронавірусом, а приблизно для 2 млн українців він стане випробуванням не на життя, а на смерть, пише журнал НВ. Чи зможе медицина гарантувати їм допомогу?

Уже майже два тижні українці живуть у стані карантину. До того ж із часом запобіжні заходи стають дедалі жорсткішими: країна закрила свої кордони і всі громадські простори, крім аптек і продуктових магазинів, перекрила внутрішні пасажирські перевезення. Людей на максимум відправляють працювати вдома, а МОЗ уже ратує за введення режиму надзвичайного стану в усій країні.

Наскільки рішуче Україна занурюється у карантин, настільки ж упевнено зростають цифри захворюваності. У країні вже зафіксували 218 випадків зараження, п’ятеро людей загинули.

І фахівці впевнені: все це лише початковий етап. Андрій Александрін, вірусолог і голова організації Інфекційний контроль в Україні, припускає, що коронавірусом перехворіє чверть населення країни. Втім, 80% із них відбудуться легкою формою. Але інші — а йдеться майже про 2 млн осіб — будуть змушені боротися з COVID-19 за своє життя.

Водночас перед очима українських державних діячів, медиків і звичайних громадян стоїть страшний приклад Італії, де від нового вірусу загинули вже тисячі людей.

«Нам критично необхідно не допустити подальшого поширення вірусу і вилікувати хворих», — підкреслює Ангеліна Кириченко, дослідниця Інституту мікробіології і вірусології. Під час інкубаційного періоду на два тижні та безсимптомного розвитку хвороби це надзвичайно складно. «Але в наших силах уповільнити поширення інфекції», — каже вона.

НВ за допомогою експертів розібрався у тому, що взагалі до снаги вітчизняній медицині, коли йдеться про коронавірус. І з’ясував, що проблем поки більше, ніж можливостей.
У стані напівготовності.

Переважна більшість тих українців, які захворіють коронавірусом, відбудуться легким переляком. «Вони навіть не відчують, що хворі», — каже вірусолог Александрін. Все виглядатиме як незначний кашель і підйом температури до 37,2 градусів — на таке звичайна людина може навіть не звернути уваги.

«Вірус прийшов у організм. У разі легкої форми людина кілька разів кашлянула, потім виробляється імунітет, — і та здорова», — каже Юрій Жигарєв, інфекціоніст-практик і кандидат медичних наук. Таке захворювання не потребує втручання лікарів: людина просто повинна самоізолюватись і дотримуватися правил гігієни.

Важка ж форма перебігу коронавірусу пов’язана не стільки із самим характером цієї хвороби, скільки з паралельними ускладненнями. Люди з інсультом, інфарктом, астмою та іншими захворюваннями дихальних шляхів — у зоні ризику для COVID-19.

Такі хворі потребують серйозного лікування. Федір Лапій, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб Медичної академії післядипломної освіти, розповідає: для тяжкохворих із COVID-19 необхідно використовувати апарати ШВЛ, збагачувати киснем кров і, можливо, призначати протизапальні препарати. Однак ті перемагають не сам вірус, а запальні процеси.

Чи готова Україна з максимальною ефективністю рятувати таких хворих? Особливо з урахуванням того, що якісні імпортні апарати ШВЛ коштують у межах $27−40 тис. І є далеко не скрізь.

На реальний рівень готовності української системи охорони здоров’я робити це вказує той факт, що навіть медичний вантаж, який привіз у країну один літак, сприйняли тут, як манну небесну.

У ніч на 23 березня у Борисполі приземлився вантажний Іл-76 Міністерства оборони. Він привіз із Китаю 250 тис. експрес-тестів на коронавірус, 80 тис. респіраторів, 10 тис. комбінезонів захисту для медиків, 500 тис. тришарових масок для потреб військовослужбовців і поліцейських, а також апарати ШВЛ. Усе це — основна частина урядової програми з протидії пандемії коронавірусу.

Александрін з Інфекційного контролю в Україні попереджає: «Обіцянок від МОЗ було багато, але ось коли всі ці речі надійдуть до лікарень, тоді говоритимемо про результати».
Сьогодні в українських лікарнях є 5,6 тис. ліжко-місць для заражених коронавірусом і більше 1 тис. апаратів ШВЛ. Такі дані Національної служби здоров’я. Водночас загальна кількість хворих у важкій формі може сягнути 1,8 млн. І хоча під час карантину одночасно в лікарні вони не надійдуть, італійський досвід підказує: вал таких пацієнтів все одно може бути значним.

Деякі регіони країни сьогодні виглядають так, немов ніякого коронавірусу в природі не існує. Так, у 1,2-мільйонній Хмельницькій області під жертв пандемії спеціально підготували лише одну лікарню — на 40 ліжко-місць.
Схожим чином «готова» і співмірна за населенням Миколаївщина: 1 спецлікарня, але на 150 ліжко-місць. Однак апаратів ШВЛ там усього 2 штуки (у Хмельницькій області — 6).

Загалом областей, у спецлікарнях яких рахунок систем штучної вентиляції йде навіть не на десятки, а на одиниці, у країні шість.

Експерти вважають, що МОЗ не фіксує всі доступні апарати ШВЛ: багато які з них буквально за останні кілька днів потрапили до лікарень. За підрахунками Асоціації анестезіологів, тепер їх загальна кількість може сягати 3,6 тис., тобто по 8,6 на 100 тис. жителів.

Однак і цього мало: Ольга Стефанишина, екс-заступниця міністра охорони здоров’я, вважає, що країні не вистачає ще приблизно 2 тис. апаратів ШВЛ.
Для порівняння: в Італії до початку пандемії на 100 тис. осіб припадало 8,3 апарата ШВЛ, і цього виявилося мало. Показник Великої Британії був кращим: 12,9.

У вітчизняній медсфері зараз з кожного кутка вилазять проблеми, до того ж найнесподіваніші. Молоді медсестри бояться підходити до хворих, бо вони використовують прості маски з марлі, які треба ще й регулярно прати-прасувати, розповідає Жигарєв, інфекціоніст-практик із Києва. «Мені складно нагадувати їм про клятву Гіппократа, адже держава не забезпечила їх необхідними ресурсами», — підкреслює медик.

Бракує і лікарів: через це МОЗ вирішив залучити до лікування пацієнтів із коронавірусом студентів-медиків, які навчаються на старших курсах навчальних закладів.
Водночас середня зарплата інфекціоніста в Україні становить трохи менше 15 тис. грн на місяць, а цим людям доведеться боротися з найбільшим викликом сучасності.
13 березня МОЗ затвердив протокол лікування коронавірусної хвороби, скопіювавши його з рекомендацій ВОЗ: йдеться про перелік застосовуваних медиками в разі COVID-19 дій і медпрепаратів. «Тоді почався новий і не найкращий етап у житті нашої країни — протистояння поширенню вірусу», — коментує Кириченко з Інституту мікробіології та вірусології.

Як з’ясувалося, застосовувати подібні рекомендації в умовах вітчизняних лікарень складно, а іноді й неможливо: не вистачає ані ліків, ані обладнання.

Вітчизняні рекомендації з лікування COVID-19 не ідеальні, визнає інфекціоніст Жигарєв. «Протокол розробляли поспіхом, за 48 годин», — уточнює лікар.

Не слова, а вчинки.
Киянин Олексій Віхренко не злякався пандемії коронавірусу. Навпаки, він вирішив діяти: продав за $15 тис. свій автомобіль, а на одержані гроші купує медичні маски і безкоштовно їх роздає. «У мене є руки, ноги, голова, і я просто вирішив знизити градус паніки, — розповів НВ Віхренко. — Коли я побачив, як люди панікують через дефіцит масок, мені стало боляче».
Кондитерська корпорація Roshen, яка Петрові Порошенку, купує 10 тис. комплектів костюмів для медичних працівників. Компанія хотіла придбати й апарати ШВЛ, але не змогла домовитися про закупівлю, адже на світовому ринку на них різко зріс попит.
Активний і середній бізнес. Технологічна компанія SoftServe передала до Львівської центральної лікарні два апарати ШВЛ. Швейне виробництво RGC Production тимчасово перепрофілювалося на пошиття медичних масок. Сервіс таксі Uber і мережа заправок ОККО профінансують додаткові 20 тис. перевезень для лікарів під час карантину. А вітчизняний стартап Revel Laboratory почав виготовляти на своїх 3D-принтерах клапани для апаратів ШВЛ — вони дадуть можливість приєднати до одного пристрою одразу двох пацієнтів.
«Варто віддати належне бізнесу, — каже Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації. — Незважаючи на втрати, яких зазнають компанії, і на реорганізаційні труднощі, безліч бізнесів активізувалися і намагаються допомогти державі й певним регіонам».
Бізнесу дуже непросто в ситуації, що склалася, оскільки він змушений зараз розраховувати майже винятково на свої фінансові резерви. Адже всі основні макроекономічні показники — зростання ВВП, індекс ділових настроїв, рівень роздрібної торгівлі — різко падатимуть.

Вірусологи зазначають, що реальна кількість інфікованих в Україні значно перевищує офіційні цифри МОЗ. Методика підрахунку ВОЗ передбачає, що на одного померлого припадає 800 заражених. Тобто в Україні зараз має бути мінімум 2,4 тис. людей із виявленою коронавірусною інфекцією.

У країні вже почалася внутрішня передача вірусу-збудника повітряно-крапельним шляхом, заявляє МОЗ. Тому дуже важливо максимально обмежити контакти інфікованих людей із хворими. «Хворих вочевидь більше, ніж офіційно підтверджених випадків», — підкреслює Лапій.

Компанія Gradus, яка вивчила карантинні настрої співвітчизників, виявила, що більшість українців — 70% — бояться інфікування своїх стареньких родичів. 47% не хочуть заразитися самі. Але лише 19% українців добровільно пішли б на карантин за відсутності офіційних заходів уряду.

Павло Кутуєв, завідувач кафедри соціології КПІ ім. Сікорського, уточнює, що українці напружено стежать за новинами про поширення коронавірусу. І поводяться приблизно так само, як італійці й американці: то панікують, то порушують режим карантину. «У торговому центрі Епіцентр черги по 25−50 людей, які не дотримуються дистанції», — каже Олена Лукашевич, директорка київського Центру громадського здоров’я.

Влад Пономар