Крадіжка росіянами предметів мистецтва в Україні є найбільшим пограбуванням з часів Другої світової - The New York Times

Крадіжка росіянами предметів мистецтва в Україні є найбільшим пограбуванням з часів Другої світової - The New York Times

Російські війська вкрали в Україні десятки тисяч предметів мистецтва, у тому числі ті артефакти, вік яких сягає кількох тисяч років, пише видання The New York Times. За словами міжнародних експертів, це найбільша крадіжка предметів мистецтва з часів Другої світової війни, коли нацисти пограбували Європу. Крім того, пишуть автори статті, дії російських окупантів мають на меті позбавити Україну її культурної спадщини.

Так, зазначає видання, українські прокурори та керівники музеїв кажуть, що у Херсоні росіяни вкрали понад 15 тисяч предметів образотворчого мистецтва та унікальних артефактів. Українські офіційні особи кажуть, що російські війська пограбували або пошкодили понад 30 музеїв — у тому числі кілька в Херсоні, в Маріуполі та Мелітополі. Оскільки українські слідчі все ще каталогізують втрати, кількість викрадених речей, ймовірно, зростатиме, пишуть автори статті.

Пограбування навряд чи є випадковою неналежною поведінкою кількох військовослужбовців, кажуть міжнародні експерти, або навіть бажанням отримати швидкий прибуток на чорному ринку. Натомість вони вважають, що крадіжки є широкомасштабним нападом на українську гордість, культуру та ідентичність.

«Це не те, що один солдат кладе срібну чашу у свій рюкзак, — каже Джеймс Реткліфф, головний радник The Art Loss Register - лондонської організації, яка займається пошуком викраденого мистецтва. - Це набагато, набагато більший масштаб».

У кожному випадку мародерства свідки - включно зі сторожами, охоронцями та іншими працівниками музею - повідомляли про централізовано контрольовану операцію під керівництвом експертів.

Зараз група українських юристів і мистецтвознавців збирає докази для майбутнього переслідування культурних злочинів, складають списки зниклих предметів, прочісують музейні записи та намагаються ідентифікувати потенційних свідків і місцевих колабораціоністів, які могли допомогти росіянам. Українці також співпрацюють із міжнародними мистецькими організаціями, такими як The Art Loss Register, щоб відстежити пограбоване.

«Кожен на ринку мистецтва насторожений, - каже Реткліфф. - Кожен аукціонний дім, який побачить предмети з України, почне ставити багато запитань».

За його словами, його організація вже зареєструвала понад 2 тисячі експонатів з України, які, як вважають, були вкрадені та знаходяться під загрозою, включаючи картини з Херсонського художнього музею та скіфське золото з Мелітополя.

Україна звинуватила росіян у порушенні міжнародних договорів, які забороняють розкрадання предметів мистецтва, таких як Конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року. Договір, створений після Другої світової війни, закликає підписантів «заборонити, запобігати та, якщо необхідно, припинити будь-яку форму крадіжки» культурних цінностей. Його підписали й Україна, і Росія.

Після того як Росія незаконно окупувала Крим, зазначає New York Times, Інтерпол заявив, що розшукує 52 картини українських художників, які були незаконно передані до художнього музею в Сімферополі.

США допомагають Україні відстежувати кількість зруйнованих росіянами бібліотек, музеїв та пам’яток. Ці докази можуть знадобитися в судах проти Росії, і завдяки їм є шанс довести, що атаки на українську культуру - ознака геноциду. Про це заявили у правозахисній організації письменників та журналістів PEN America.

На початку грудня делегація авторів зі США побувала в Україні та представила звіт PEN America про втрати української культури через війну з Росією.

«Ми отримали цифри з різних джерел. Міністерство культури та інформаційної політики України відстежує ці руйнування від початку. Тож вони мають доволі повні дані. Також ЮНЕСКО відстежує це в рамках своєї роботи з охорони культурної спадщини. Крім того, є організації громадянського суспільства, деякі з них розташовані у США, які також використовують технології, як-от супутникові зображення, щоб відстежувати руйнування», - розповіла в інтерв'ю Голосу Америки перша директорка PEN America Лізль.