У фільмі «Собаче серце» професор Преображенський перепитав Швондєра, який тіліпав щось «на павєсткє дня стоял вопрос»:
- Кто на ком стоял?
А тут якраз на РНБО прийняли середньострокову Стратегію зовнішньополітичної діяльності.
Але прийняли її на основі стратегії національної безпеки України. Яку було прийнято на основі доручення президента України.
Вобщем «кто на ком стоял?».
Ясно, що просто потрібні інформаційні приводи. А то прогуляв десь два тижні, тепер треба активніше світитися.
Але в принципі планування – це правильно. Стратегічне планування - основа основ.
Пам’ятається у перший рік президентства у Давосі Найвеличніший взагалі в інтерв’юхі бовкнув, що йому не до стратегії, бо роботи багато.
Нарешті дійшло. Може хтось йому підказав цитату з Клаузевіца?: «Якщо ви щось плануєте – усе може піти не за планом. Але якщо у вас взагалі немає плану – ви програєте війну».
Хоча на стратегічні домисли німця відповів Лев Толстой своєю цитатою (мовою оригіналу): «Гладко било на бумагє, да забилі про оврагі».
Оце так із стратегією у Зеленського.
Ну наче все прекрасно.
Три стратегічні напрямки:
1) «Україна – активний учасник міжнародної політики».
Це да, якщо усіх смішити фразочками типу «Альо, ми чьо досі не в НАТО?»
2) «Україна формує архітектуру безпеки для себе, регіону і світу».
Прекрасний задум. Особливо якщо провалюють армійські закупівлі. Ну і взагалі – безпеку і для Бразилії формуватимемо? А Путін про це знає? В стратегіях писати – щоки надувати.
3) «Україна – країна нових економічних можливостей».
Тільки із старою судовою системою і класними навиками рейдерства.
А так – стратегія нічо. Замріятися можна.
А ще там прописаний один із напрямків:
- «Просування позитивного іміджу України у світі.»
От я уявив собі. Найвеличніший несе світу правду про Україну. Весь світ плаче від захоплення. А потім «тидищ» і голова його фракції ляпне: от би нам ядерну зброю і по шантажувати нею весь світ. Позітівнєнько.
Вобщем ця стратегія мені нагадала план Барбаросса. Теж стратеги писали. А воно он як вийшло.
Бо до стратегії ще й команду б треба.
Не цю.
