Розумні люди до вибору вузу та професії тепер підходять не як до вузької спеціалізації (це вже дуже примітивно та застаріло), а виходячи з практичних особистих відчуттів.
Насамперед, треба ставити собі тихенько такі питання:
- Я на майбутній роботі хочу мати справу з паперами чи людьми?
- Я хочу мати роботу сидячу чи мобільну?
- Я хочу працювати на себе чи на когось?
- Мені потрібна робота рутинна чи креативна?
- Я хочу працювати у великій компанії чи маленькій?
- Я хочу керувати чи виконувати?
- Працювати від дзвінка до дзвінка чи з вільним графіком?
- Приблизно скільки грошей я хочу отримувати одразу, через 3 роки, через 5 років, через 10 років?
Тільки після цього можна складати перелік підходящих під себе професій, вузів та майбутніх компаній.
І шукати, де можна поєднати приємне з корисним, ставши високооплачуваним компетистом.
Але такий підхід притаманний лише розумним. Які потім не хочуть перебігати з роботи на роботу.
А хочуть одразу заробляти багато.
Інші обирають професію.
Навіть якщо її вже не існує.
