На пресконференції вже навіть Зеленський озвучив, що росія готує весняно-літній наступ.
Логічно, що коли подібне озвучує перша особа в державі, то всі владні органи, не кажучи вже про армію, Генштаб і Міноборони, потужно готуються.
Але у мене знову дежавю. Бо влада знову взялася за будівництво нових мостів на стратегічних напрямках і асфальтування доріг по напрямках можливого наступу. Точно так вже було. З 2019 і по 2022 рік. Ми всі знаємо, чим це закінчилось.
Постанова Кабміну від 23 лютого: «Спрямувати Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури залишок коштів спеціального фонду державного бюджету у сумі 17 104 779,5 тис. гривень».
Або ще цікаве - тендер на аварійно-відновлювальні роботи (реконструкція) будівлі КЗ "Циркунівський ліцей Циркунівської сільської ради Харківської області" (капітальний ремонт і реставрація), очікувана вартість - 138 823 174,00.
Відстань від Циркунів до російського кордону - 25 кілометрів. Циркуни були окуповані з перших днів масштабної війни, військові його звільнили у травні 2022 року.
В червні 2023 року село хотіли виключити з програми відбудови. Причину озвучив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов: «Це відверто, тому що там йдуть обстріли майже щотижня. Але це не означає, що Циркуни ми залишаємо осторонь».
В селі 15 відсотків будинків було знищено. Відбудова житла зрозуміла і необхідна. Як і розмінування. Це - невідкладні потреби. Але багатомільйонний ремонт ліцею?!
Начальник Циркунівської сільської військової адміністрації Микола Сікаленко каже: «Брати за основу, що йде масований обстріл Циркунівської громади, я б не став. Це вивихнуте поняття».
Звісно, що голові хочеться відбудови. 138 мільйонів закопати в землю на території, яка поруч з кордоном і дуже уражена?
Україна не має коштів на житло для переселенців. Але одночасно з цим будується тисячі кілометрів доріг, що у воєнний час виглядає дивно.
Звісно, навіть під час воєнного стану є сенс будувати, до прикладу, транспортну розв'язку на трасі М-19 Доманово-Чернівці-Тереблеччя. Бо це траса міжнародного значення до Румунії, а ми звідти багато чого завозимо і вивозимо. Ну і раціонально проводити певні роботи далі від фронту.
Звісно, критичну інфраструктуру потрібно відновлювати і там, куди долітає. Але ж не покривати плиткою Київ чи класти асфальт на Харківському шосе.
На Дніпропетровщині активно ремонтуються дороги між селами. Прекрасно ж. А от чи вчасно? Чи немає куди кошти витрачати, поки люди по 100 гривень на дрони збирають?
Ну і варто памʼятати, що у воєнний час, бюджетні кошти освоюються за спрощеною процедурою без повноцінних тендерів.
Я розумію, що купа протиріч у законодавстві. То, може, Раді не 2 дні на тиждень, умовно, варто працювати?
Але не забувайте: вони творять дичину, а всі, хто про це пишуть, «вороже ІПСО». Треба ж позакривати роти і мовчки спостерігати, як все летить в те місце, за яке тут банять.
