Лише(!) сьогодні генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш сказав про необхідність реформування цієї міжнародної інституції. Інституції, яка, за умовчанням, мала б першою зреагувати на безпрецедентний для XXI століття акт агресії у центрі Європи ще рік тому
Звісно, Гутерреш змушений був визнати, що наразі колективні механізми розв'язання глобальних проблем не відповідають масштабу викликів. Очевидно, що програма реформи, після якої ООН стане, за задумом її генсека, "ООН 2.0", покликана усунути те, про що говорять не тільки дипломати, але й ті, кого не влаштовує дотеперішня яловість цієї структури.
Але я ставлю собі кілька запитань, на які наразі немає відповіді.
Запитання перше. Невже "реформа" ООН назріла не через неспроможність організації вчасно і радикально реагувати на виклики, особливо, на мілітарні конфлікти? Адже, гляньмо, скільки війн (дрібних і більших) ми пережили лише за останнє десятиліття. І, у принципі, якщо вже дуже прискіпливо поглянути на них, то обов'язково проглядається участь у них Росії.
Чи, може, Гутерреша більше лякає доля Ліги націй, яку розпустили одразу ж після Другої світової війни акурат з тих же причин – неспроможності виконувати функції, передбачені статутом.
Може, Гутерреша більше лякає доля Ліги націй, яку розпустили одразу ж після Другої світової війни акурат з тих же причин – неспроможності виконувати функції, передбачені статутом
Запитання друге. Як уявляє собі генеральний секретар ООН трансформацію цієї інституції в "ООН 2.0" за участі Росії? Про те, що ерефія посіла місце в Радбезі незаконно, по-шахрайськи, корумпувавши високих представників міжнародного співтовариства, зокрема Секретаріат ООН, — писано-переписано. І казано-переказано, серед іншого, й з трибуни самої Організації українським представником Сергієм Кислицею. Невже в оновлену ООН протягнуть мумію путінської імперії, і вона надалі псуватиме атмосферу цього, маю надію, модерного і самодостатнього міжнародного органу?
Якщо ж задум полягає в іншому, то чи не варто було б на початку реформування витурити московитів з представницької зали форуму народів, і змусити її (бодай на папері) дослухатися до резолюцій, врятованих від російських вето?
Запитання третє, і, мабуть, дуже контроверсійне. Оце днями Польща вирішила очистити своє зовнішньополітичне відомство від випускників "МГИМО" (Московского государственного института международных отношений. – Авт.). Зі зрозумілих, гадаю, причин. Адже, зазвичай, навчання у цій "дипломатичній", з дозволу сказати, "академії" майже автоматично означало вербування представниками КГБ-ФСБ.
Кадри для дипломатичних служб ледь чи не пів світу (Африка, Азія, Латинська Америка) "кувалися" в аудиторіях московського вишу. Скільки "пташок" з гнізда "МГИМО" представляють свої країни у структурних підрозділах ООН?
А кадри для дипломатичних служб ледь чи не пів світу (Африка, Азія, Латинська Америка) "кувалися" саме в аудиторіях цього вишу. Скільки "пташок" з гнізда "МГИМО" представляють свої країни у структурних підрозділах ООН?
Зважаючи на викладене вище, насмілюся висловити категоричну думку. ООН в її нинішньому форматі не допоможе жодна "реформа". Слід думати над створенням нової структури, без отого інфантильно-байдужого, ба навіть цинічного конформізму зі злом. З урахуванням нових реалій світу: переможеної, демонтованої Росії. Світу, який сформулює ефективні запобіжники війнам, геноциду. Без "вищості", "обраності" для одних та заздалегідь визначеної ролі жертв для інших.
