І ось, поки ми усі дружньо обговорюємо здобутки Зе! за рік свого перебування на посаді, ми забули, що дєдушкє Лєніну виповнилося б 150 років.
Володимир Ілліч був предтечею Коломойського. Він перший визначив, як програмне завдання партії більшовиків, що кухарка може правити країною. І виявився правим.
Доярки активно засідали у так званих радах.
Памятаєте: "Всю владу радам?" Фільм "Свинарка і пастух" кінця 30-х років наглядно довів усім, хто сумнівався, що такі-да, можна.
Доярки, правда, освячували голосуванням рішення, які їм готували і спускали партійці.
Але Ленін, принаймні вибудував партію, яка жорстко керувала країною.
І там були свої етичні стандарти. І якщо крок вліво - крок вправо - то чекісти довго не церемонилися.
Аналогія з партією "Слуг народу" лише одна.
І там і там усе побудовано на тотальній брехні. І там і там у славних рядах були гвалтівники, шулери і артисти.
Але у слуг є лише фракція, а немає партії. Це шлях в нікуди.
Коломойський пішов далі кухарок. Він довів, що до влади можна провести коміка. І усе буде хокей.
За президентом Зеленським до ради попали актори Юзіки і продюсери Єрмаки.
І тут же почали випасати жирні теми. А от за це у ленінській партії відстрілювали.
Високі зарплати, конверти, магазини-розподільники - це да. Але красти у партійній касі - такого не дозволяли.
Сенс таких партій лише в одному - слухняно ухвалювати рішення, які напрацьовані десь.
Раніше просто хтось виступав з докладіком на партконференції.
Зараз той, кому доручено - викладає постік у ФБ.
І ось якийся невідомий нікому чудак може заявити, що розплачуватися за тарифами можна собаками.
А голова фракції - що можна подавати воду в Крим.
Вдруг-шо - на докладчика можна і звалити все. Стрілочник важливий, бо крайній.
Для лєнінцав дядя Сталін влаштовува тотальні посадки-розстріли. Щоб партійна дисципліна була.
Єдине, в епоху Леніна-Сталіна все вирішував вождь.
А у нас, коли вождем став комік - усе вирішує політбюро.
А там, сука, ніфіга не пролетарі засідають.
Хоча підкилимна війна йде не на життя, а на смерть.
Як і у ленінському політбюро.
Коли помирав Ленін - неясно було - чия лінія перегне: Сталіна, чи Троцького.
Так і зараз неясно: хто із олігархів кого зїсть за право бути біля нового Володі в його останні дні (я маю на увазі президентство).
Я ставлю на Арсена Борисовича.
А поки-що згадується віршик з дитинства:
Камєнь на камєнь
Кірпіч на кірпіч
Умєр наш Лєнін
Владімір Ілліч.
Ой, українці пережили царів, лєніних-сталіних, пєрєстройку.
Переживуть і театральну партію.
І коронавірус.
Слава Україні!!!
