То він рятує матінку росії зі смути, один стоючи проти заколоту стрільців, зупиняючи армію зеків і найманців під москвою однією згадкою про білоруських дідів, які воювали.
А наступного дня поспішає на допомогу Дмітру Фірташу, просто хлопцю, якого хоче захопити в свої пута американська воєнщина і робить цього просто хлопця білоруським дипломатом, намагаючись таким не хитрим способом завадити його екстрадиції з такого милого серцю Відня до непривітних штатів.
А ще ж один він стоїть на західному кордоні Росії, стримуючи навалу польських інтервентів.
А хто як не він має допомогти Путіну робити ядерну ескалацію просто мелячи язиком без кісток, не роблячи нічого…
Здається ж, справжній народний герой.
А насправді просто хлопець на побігеньках у кремлівської мафії. Яким спочатку треба було зберегти обличчя, домовившись з Прігожиним. А потім врятувати свого газового посіпаку Фірташа, який так багато знає про газові оборутки Путіна і компанії, що просто не можна допустити, щоб він живим потрапив до рук американській слідчих. Але робити Фірташа російськии дипломатом якось невдобно.
І Лукашенко завжди до їхніх послуг. Будь-який каприз за російські брудні гроші. Без яких влада узурпатора Луки нічого не варта.
І замість народного героя бачимо просто дуже дорогу вусату проститутку, яка здатна заради влади на все.
