У «вмираючої американської адміністрації» є бажання вперто дограти пʼєсу, коли глядачі покидають зал. Подивимось.
Попри прямий ультиматум Путіна США і НАТО, на момент вторгнення, ознак глобальної війни не було. Найбільш болючою помилкою Байдена для Америки стала оцінка масштабів війни, виключно, як гарячої. Прямих воєнних зіткнень на континенті та за його межами.
При всій просунутості американських політиків, воєнних і стратегічних аналітиків, вони накладали кальку всіх минулих воєн на війну в Україні.
Путін майстерно включив у війну всі можливі ресурси, які кожен сам по собі воєнним не являється. За принципом бінарної зброї. Коли два нетоксичні або малотоксичні прекурсори у хімічній зброї, під час підриву снаряда. зʼєднуються, вони стають максимально вбивчими.
Наприклад, невдалий теракт в метро «Аум Сінрікьо», отруєння «новічком», диверсії по всьому світу, кібератаки на інфраструктуру США, підрив підводних кабелів «Північних потоків», хакерські атаки проти всього Заходу, тотальна інфекція ботів проти нього, дезінформація і пропаганда з використанням афільованих і підкуплених західних ЗМІ, масове шпигунство дипломатів і «хороших росіян» разом із підкупом топпосадовців, безперервне залякування ядерною зброєю, розпалювання воєнних конфліктів і воєн на Близькому Сході, у підчеревʼї Америки, між двома Америками та підштовхування Китаю до прямої війни з Тайванем. І не тільки.
Все це є досить ефективною стратегією війни проти західної цивілізації, придуманої Путіним і забезпеченої його Генштабом. На відміну від українського, він діє більш системно і результативно. Один проти всіх, використовуючи мінімальні та обмежені ресурси та можливості для ведення геополітичної ескалаційної експансії.
Звичайно, лінивому розуму з цим легше не погодитись, ніж прийняти. Але тоді прогноз на майбутнє ланцюга розвитку подій до його середньострокового горизонту набуває інших якостей. Від неясного до прогнозованого.
Захід, якщо нічого не зміниться, цілком може програти війну Росії. Знайшовши йому пояснення.
Наприклад, збереження миру по всьому світі. Тому, The Guardian в останньому номері підтверджує, що «створена Байденом стратегія стримування провалилася, а війна в Україні надалі поширюється».
Авторитарні режими наслідують приклад Росії. Нездатність стримати війну сприяє сейсмічним геополітичним змінам: «Подібно до нелікованого раку, українська криза дає неконтрольовані метастази. Не обмежуючись брудом і льодом Донбасу, токсичні опади війни, що поширюються, з кожним днем стають дедалі більш руйнівними в глобальному масштабі».
Україна не програла війну, але вона її й не виграє. Водночас підтримка Заходу поступово слабшає. Байден не скористався НАТО для стримування Росії. І це ще один фантом, який сьогодні розсіюється. НАТО в розмитих контурах.
Воно як би є, і його немає. Ілюзія реальності. Вона стримує лише Україну, яка одна бʼється проти трьох ядерних держав – Росії, Північної Кореї та Китаю. Останній – неприхований могутній бенефіціар цієї війни.
