В ралі на фондовому ринку настала перерва. Трошки більше думок про ризики з явилось у інвесторів. Навіть безумне ралі в біткоїні, яке завжди сигналізує про те, що думок про страх не лишилось і балом править виключно жадібності, не тільки призупинилось, але і продемонструвало значний відкат, знов підкресливши у яке казино зайшли ті, хто вирішив погратися у криптовалюти. В результаті, за тиждень індекс S&P500 майже не змінився, втративши 7 пунктів і ранок п’ятниці буде відкрито з відмітки у 5150 пункт. На цьому фоні трохи посилився долар, сигналізуючи про обережність ринку. Хвилює інвесторів, як завжди, ставка і трошки більша інфляція, ніж очікувалось, що, власне, може обмежити активність ФРС у напрямку зниження цієї ставки. На що і реагував ринок. Суттєво зростали ставки і не тільки як результат американських пересторог, але і завдяки японському Центральному Банку, який планує покінчити найближчим часом з періодом від’ ємних ставок, який там триває з 2016 року. В Японії навіть зарплати стали зростати, чого на острові не бачили десятиліттями. Бо власне, і не потрібно було їм зростати на тлі відсутності зростання цін. А на іншому боці світу хвилює Китай. І цього разу не через побоювання, що у комуністів поїхав дах і вони розпочнуть велику війну. На вибір, чи то з Тайванем, чи то з Філіппінами, з якими в них також є питання по островам. Тут знову вся справа в економіці, хвилювання за стан в який триває навіть попри партійні обіцянки показати 5% зростання і ні кроку назад. Тим більше, що цього тижня знов увагу привернуло питання муніципального боргу, за рахунок якого певний час і будувалась велика китайська мрія.
Зараз із мрією проблема, хіба що мрія товариша Сі стати імператором здійснилась, як і з будівництвом. Про що сигналізує в тому числі різке падіння вартості металу в Китаї, яке тягне за собою таке ж різке зниження вартості руди, де за останній час ціни обвалились на 13%. Що прям дуже неприємно для українських металургів, які тільки тільки почали експортувати через порти. Хоча, можливо, повернення української руди на великий ринок також доклалося до цінової динаміки. Але від того українським рудокопам не легше. Не відстають і інші сировинні товари. Пшениця за останні кілька тижнів втратила 8%, додаючи наснаги європейським фермерам, особливо польським, і піднімаючи планку їх вимог по додатковим дотаціям, які мають компенсувати як зелений перехід, так і власну фермерську неконкурентноздатність. Звідки ростуть руки у польських фермерів питання риторичне, але зараз вони опинились в заручниках як і у чудового врожаю минулого року по всьому світу, так і у китайських комуністах, які так і не змогли на своїх загальних зборах, де імітують демократичний процес, згенерувати ідеї, які б змусили ринок повірити у те, що китайські комуністи знають, що робити з тією купою проблем, які зараз звалилися на їх економіку.
А от хто випадає із загального контексту, не дуже радуючи українців, то це нафта. Ціни на яку зросли за останній тиждень. І зранку в п’ятницю барель Бренту вже коштує 85 доларів. І парадоксальним чином цьому сприяли активні дії українських спецслужб. А саме дуже ефективні нальоти безпілотників на службі у СБУ по нафтопереробці в Росії, що стало активним постачальником позитивних відосиків для пересічних українців до вранішньої кави. З одного боку, це викликало певні збурення на внутрішньому ринку пального в Росії, теоретично, обіцяючи прискорення інфляції і можливий дефіцит. Але зворотнім боком цієї історії став дефіцит бензину на світових ринках, де ще й у американців зменшились запаси. Як результат, зросла ціна на нафту, що позитивним чином відображається на доходах російського бюджету. Також теоретично, тому що що там відбувається практично, ніхто не знає. На цьому тижні російський Центробанк в принципі закрив свій доступ до свого сайту всім, хто намагається зайти на нього із не дружніх російський імперії країн, тобто із всього цивілізованого світу. І Це вже після того, як два роки тому засекретив більшу частину статистики, яка б мала хоч трохи прояснити, що там на Росії відбувається з економікою.
Український сегмент єврооблігацій трохи знизився на цьому тижні, втративши менше одного пункту за тиждень. Переважно через дуже завзяте зростання у попередньому періоді. Та завдяки подальшому усвідомленню спекулянтами і інвесторами, що легкої прогулянки із реструктуризацією українського боргу у них не вийде. І що згідно програми МВФ, якщо читати її дослівно, списати треба майже все. А процес реструктуризації, точніше його продовження, друга частина відомого балету, все ближче. Наближення перемовин про реструктуризацію призвело до зниження рейтингу України з боку рейтингової агенції Standard and Poor’s. Абсолютно формальний крок. Який, тим не менш, викликав збурення в українському інформаційному просторі, де понеслися стогнання і плач про наближення дефолту України. Субстанції віртуальної в нашому контексті. На тлі того, що вже два роки всі виплати по зовнішнім ринковим боргам і так заморожені. І доступу до ринку немає в принципі. І не буде, поки триває війна. Що, власне, і робить нас спеціалістами в американський політиці, де, що правда, навіть у Вашингтоні всі заплутались і не знають, коли нарешті станеться те, за що всі наче виступають і американці проголосують за виділення допомоги. Відмінність позиції республіканців і демократів тут стала взагалі мінімальна і базується на тому, чи давати нам гранти, чи кредити, які ми не будемо повертати. З української точки зору це рівнозначні поняття, але американці продовжують ходити по своєму колу навколо Капітолія наче українськи туристи в якомусь храмі в Єгипті.
А на внутрішньому ринку всіх здивував Національний Банк. Який знизив облікову ставку з 15% до 14,5% попри очікування аналітиків, які вже звикли, що регулятор зберігає спокій. Але Нацбанк звернув увагу, що інфляція продовжує скорочуватись і річна цифра по лютому складає 4,3%. Що дуже близько навіть до американської інфляції. Чого в український історії, здається, ніколи не бувало. І чому сприяє динаміка на овочі, які, здається, останній рік являють собою основний фактор цінової стабільності в Україні. Роблячи нецікавим для журналістів аналіз динаміки борщового набору. І яких тепер, судячи з усього, на українських чорноземах вирощують набагато більше, ніж може з їсти зменшена кількість українського населення, а до Канади чи Німеччини українські огірки не доїжджають. І можна передбачити, що і річна інфляція буде менша. То ж дозволив собі здійснити крок і почати новий цикл зниження ставки. Скоріш за все не останній. Бо інфляційні очікування на кінець року на рівні 8% дають НБУ простір і для більш радикальних кроків. І більше свободи НБУ став давати для української гривні. Яка на цьому тижні в певний момент оновила рекорд торгів на міжбанківському ринку (на чорному був курс свого часу і вище) і починає п’ятницю з відмітки 38,7 гривень за долар. При чому, лідирує у цьому русі міжбанк, а сірий ринок просто спостерігає з обережністю, що вкотре за останній час привело до дивної як для інших країн ситуації, коли курс сірого вуличного ринку дорівнює курсу на офіційному міжбанку. Отака вона, загадкова українська гривня.
