Німецький міністр закордонних справ Гайко Маас не подав великих надій на досягнення значного поступу щодо мирного процесу на Донбасі перед переговорами у понеділок із колегами з України, Франції та Росії.
Напередодні зустрічі у Берліні Гайко Маас сказав німецькому часопису Bild, що переговори будуть нелегкі, оскільки “інтереси та позиції України та Росії у багатьох питаннях розходяться дуже далеко”.
“Сам лише факт, що після 16-ти місяців ми зустрічаємося сьогодні на рівні міністрів є досягненням. Упровадження “Мінських угод” тягнеться надто довго, що шкодить людям на сході України, які нічого не бажають більше, ніж миру”, - сказав німецький урядовець.
Насправді це частина російської стратегії відмови від політичної відповідальності за конфлікт, і намагання натомість вивести Росію на позицію посередника...
Усі чотири сторони так званого “Нормандського формату” заявляли, що погоджуються з ідеєю використання миротворчого контингенту ООН для врегулювання на Донбасі, де попри оголошення припинення вогню майже щодня відбуваються обстріли й потерпають люди.
Проте Росія бачить роль миротворців по своєму, заявляючи, що вони мали б бути розташовані лише уздовж так званої “смуги розмежування”, що відділяє від України фактично контрольвані Росією райони Донецької та Луганської областей.
Німеччина та Франція, як і Україна висловлювалися про необхідність розташування миротворців на усій території тих районів включно з ділянкою українсько-російського кордону.
Президент Путін дав зрозуміти, що Москва не збирається відмовлятися від контролю над тими районами, коли пригрозив 7 червня, що можливе просування української армії на своїй території на схід “мало б дуже тяжкі наслідки для української державності вцілому”.
Німецький міністр Гайко Маас на початку червня відвідав східні регіони України поблизу смуги розмежування, де на власні очі побачив руйнування у містечку Широкине та побував у Маріуполі.
Роль США
Спеціальний представник США у справах України Курт Волкер каже, що американська сторона погоджується з українською, німецькою та французькою стосовно того, як можна просуватися далі у мирному процесі.
В інтерв'ю “Голосу Америки” нещодавно він вказав, що головна проблема зараз - досягнення згоди з боку Росії і підкреслив, що це “залежить від президента Путіна та російської стратегії”.
Оцінюючи російські пропозиції щодо миротворчого контингенту ООН на сході України, аналітики Європейського центру Карнеґі (Carnegie Europe) зауважували, що такі заяви Москви лише на папері виглядають, як зміна позиції.
“Насправді це частина російської стратегії відмови від політичної відповідальності за конфлікт, і намагання натомість вивести Росію на позицію посередника...”, - йдеться в оцінках Європейського центру Карнеґі.
Аналітики вказують, що Москва запропонувала обмежену місію на 6 місяців лише зі стрілецькою зброєю і з виключним завданням гарантувати безпеку Спеціальної спостережної місії ЄБСЄ уздовж контактної смуги.
“У таких параметрах місія найімовірніше заморозила б конфлікт. Важко також уявити, як вона могла б підтримувати Мінські угоди”, - пишуть аналітики.
Україна і західні партнери називають однією з важливих умов створення миротворчих сил ООН для Донбасу виключення можливості участі російських військових у контингенті.
Для справжнього поступу у мирному процесі Європейського центру Карнеґі наголошує на потребі координації політики США та європейських партнерів.
