14 лютого в зоні ООС загинули троє українських військових – два солдати і офіцер. Вчора в мене відбулася дуже цікава розмова з бойовим офіцером, який зараз перебуває на передку і гарно знається на мінах. Що виходить з розмови?
Офіс президента визнав – військові підірвалися на п’яти мінах ТМ-62м розставлених у шаховому порядку. Уже одне це викликає подив. Бо міна ТМ-62 – танкова! Аби спрацював штатний підривник на нього треба натиснути вагою від 150 кг і більше. На людину така міна спрацювати не мусить. А може? Зразу оговорюся – я не мінер, і далі все розповідаю зі слів свого знайомця.
Виявляється – може. Якщо пошкоджений підривник – він може спрацювати на людину. Але вірогідність нарватися на таку міну приблизна така сама, як загинути від удару міною по черепу. Тобто – дуже низька. Варіант "давно стояла і зіпсувалася", - малоймовріний, вибухівка теж псується. Проте міни ТМ-62 проти людей застосовують. Справа в тому, що і росіяни і їхні вихованці – терористи ДиРи, давно наблатикалися ставити на протитанкові міни саморобні підривники, що спрацьовують на розтяжку.
Далі – мій власний досвід. Я дуже гарно пам’ятаю, як по дорозі з фронту у моїх побратимів (та й в мене самого) був психологічний клин перед перспективою зійти з дороги в посадку. От розумом розумієш, що ти далеко від фронту і що тут всю посадку обійди – жодної гільзи не знайдеш, а – нерви свою прикру роботу роблять. Я ще довго пам’ятатиму ці картини з прифронтової зони – дітей що ідуть дорогою по асфальту в метрі від бровки, і водіїв, що їх старанно об’їжджають. Знаєте чому? Бо розтяжки часто ставлять біля дороги – в посадках.
Кажу я це для того, аби було зрозуміло – солдати на фронті завжди дуже обережні. До свіжого розкопу на дорозі в здоровому глузді ніхто не підійде. Всі надто гарно знають чим це завершується. Про те, що дороги час від часу перевіряють сапери – я просто мовчу. Довелося бачити їх у справі, повірте – ці хлопці без роботи не сидять.
Все це означає, що швидше за все, край дороги хтось заклав серію протитанкових мін і вивів на дорогу розтяжку. Сталося це – напередодні вибуху, це очевидно.
А тепер питання – чому це сталося? А сталося те тому, що з передової прибрали тих, хто раніше весь час слідкував за периметром і в разі загрози – реагував. Прибрали розвідників, снайперів і протиснайперські групи. Якщо раніше сірої зони або не було, або її шерстили розвідники, зараз їм це робити заборонено. Тому по сірій зоні гуляють снайпери і диверсанти ворога. Як би ви не стежили за фронтом силами звичайних спостерігачів, завжди лишаються мертві зони для проходу у наш тил, особливо вночі. Вибух стався о 9-30. Коли заклали міни – можна здогадуватися.
Від 1 січня на фронті різко зросла кількість загиблих від ворожої зброї. Основні причини – снайпери і міни. Не дивно. Снайперський вогонь і мінування шляхів сполучення – так діяли військові диверсанти ще у Другу Світову війну.
Як цьому запобігти? Просто – повернути на передову снайперів, розвідників та протиснайперські групи – як вимагає партія «Європейська солідарність». Бажано – ще й БПЛА. Бо коли для ворога правил не існує, є лише один спосіб примусити його замовкнути – зробити так, аби він боявся наближатися до наших позицій. Раніше нашим військовим це гарно вдавалося. Зараз…
Зараз після підриву офіцера і двох солдат на міні, президент Зеленський дав керівництву ЗСУ завдання: провести додаткові заняття з особовим складом з поводження з вибуховими речовинами, перевірити мінно-вибухові загородження на дорогах, і продовжити розмінування. І – далі дотримуватися «перемир’я».
Благо – як у часи Порошенка, нині перемир’ям гучно не збурюється ніхто.
Якщо ви хочете допомогти нашим воїнам – це можна зробити за допомогою волонтерського фонду «АрміяСОС». Все – тут: https://www.facebook.com/groups/armia.sos/permalink/3001015136793739/
