"Імітація сили" - Сергій Фурса

"Імітація сили" - Сергій Фурса

Путін вперше за рік зустрівся з бізнесом. Щоб що? От вони зібрали в один зал купу мільйонерів і мільярдерів і все, що звідти вийшло і про що всі говорять – це фраза Путіна про репу. Все. Інше пустота? Ну тобто можна уявити, звісно, що Путін таким чином каже, що нічого, що є санкції на нафту, нічого, що втратили ринок газу Європи, адже у нас є «репа». І будемо цю «репу» продавати. На заході немає чого їсти. Скоро організуємо РепаПром, 51% акцій якого запишемо на бабусю Кабаєвої, і будемо експортувати.

Заради чого? Єдина думка – імітація нормальності. Імітація ситуації, де нічого не відбувається. Все йде по плану. А дефіцит бюджету – не дивіться туди. Он, в Європі нема чого їсти.

Росіяни збили американський беспілотнік. Цілі два літака Су поливали його паливом (ну а що, продавати вже нема куди, можна виливати в море), поки не зачепили пропелер через свою рукожопість і збили. І щоби що?

Імітація сили. «Дерзкий в подворотне» - улюблена гра Путіна. Він знає, що ніхто нічого не буде робити через такий інцидент, ніхто не буде ескалювати через беспілотник, а значить можна всім показати, що ти страшний, сильний і нічого не боїшся. І таки знайшов, де вдарити це коварне НАТО. І показувати всім, що ти наче потопив біля Криму авіаносець. Як Моська, що лає на слона. А потім хвалиться, яка вона сильна і страшна. Адже всі бачили, що вона лаяла і їй за це нічого не було.

Росія – країна постійної імітації. Країна, яка емітує велич, плутаючи її з великою територією. Країна, що імітує стабільність, плутаючи його із скочуванням в маразм. Країна, що імітує боротьбу за свободу, плутаючи це з фашизмом.

Але чи працює та імітація?

От до речі працює. Як з російським суспільством, так і, наприклад, з Глобальним Півднем. Так і з деякими чутливими до російської пропаганди громадянами країн ЄС, які впевнені, що ціни в магазині зростають через санкції, а не через надруковані трильйони доларів і євро.

Російське суспільство поводить себе як бюргери з Мюнхена десь так у 1938 році. «А що війна? Війна це погано, але ж у нас немає вибору. Якби не ми, то ці рептілоїди напали б на нас першими. Да і ці українці (євреї) просто отримують, що заслужили. А так, будемо трохи біднішими, але життя триває, війна – це нормально, так завжди жило людство». Вони реально «хавають» цю історію, ховаючись за офіційною пропагандою, за «Все идет по плану» від божевілля.

Глобальний Південь вірить у російську силу. От в Індії переконані, що Росія під час війни стала тільки сильнішою. Да що там та Індія – от українці змагаються один з одним у тому, хто придумає більш принизливий термін для НАТО, яке, чомусь, не починає Третю Світову через беспілотнік.

А значить Путін буде продовжувати. Наче нічого не відбувається. Ігноруючи реальність, бо йому дозволяють ігнорувати. Як економіка напередодні кризи. Коли всі роблять вигляд, що нічого не відбувається. Навіть якщо всі сигнали говорять, що свято не може тривати вічно. Але ж ніхто не прийде і не скаже банкіру з Сіліконової долини, що треба думати про ризики в той момент, коли всі думають про прибутки.

А значить ніхто не зупинить Путіна на його шляху самознищення. І він сам запустив цей процес. І можемо тільки сподіватися, що страх перед ним буде настільки сильний, що він разом із собою знищить і росію і ніхто не наважиться створити заколот, щоб розвернути той корабель.