Сьогодні зранку я була впевнена, що чую літаки. Наші.
Але це були російські ракети. Коли знаходишся в приміщенні, і чуєш тільки звук - тішиш себе надією, що це наші полетіли.
Я вже чула С-300, С-400, Х-59, шахеди, гвинтокрили, КАБи, бомбардувальники...
Найстрашніше - це були саме російські бомбардувальники. Вночі. В темряві. Коли чуєш, як вони проносяться над твоїм дахом та випускають вогонь, і поряд хтось гине у палаючому мегаполісі. Вони давно до нас не залітають.
Все інше не таке страшне. Взагалі дивно звикати до нібито звичайного життя, як завжди, тільки тепер ти можеш загинути будь-якої миті.
Ми сьогодні пережили з вами черговий страшний ранок, так?
Сподіваюсь, всі живі.
По Дмитруку
Хотіла написати, що смішно - у нас так просто випускають підсудних нардепів закордон, а потім роблять невинне обличчя й розводять руками: "ой, а хто це зробив?" І давай показово проводити службові перевірки, президент викликає на килим, бо ж "переймається" за Закон...
Ні, не смішно.
Ми живемо в країні, яка з одного боку несамовито воює й дивує світ - а її щури тим часом чхати хотіли на справжні зміни в системі. Ну ми ж не росіяни, що нам можна ось так відкрито ... в очі... Країна, де є космічного рівня герої - і де нахабно ховають хитрого олігарха за юридичними хитросплетіннями, аби не видавати американцям. Де кордон в дірках для лисих коміків, провладних нардепів, наближених та обраних. Ні, не смішно.
Останні більше ніж два роки я задаю собі питання "коли, як не зараз?" кожного разу, коли вагаюсь прийняти рішення, зробити зміни, вирішити проблему. Для країни це також найкращий час, бо багато що можна вирізати, як пухлину і зрештою пережити. Вирізати корупцію з тіла держави. Вирізати давно ту російську церкву. Викинути на смітник багато що з того, на що не наважувались у мирні часи. Все кровоточить - і це стече кров'ю, а потім загоїться. Всім боляче - і це боляче, але часи такі, що переживемо все, одужаємо й будемо жити. Не кожний так думає. Продовжує жити, як наче немає ні війни, ні шансів.
Шкода.
По Дурову.
Коли з росії біжить Яндекс та реєструється як наче іноземна тепер компанія - це все ж таки росіяни. Коли біжать "карамурзи" й подібні - це все ж таки росіяни. Коли створюється месенджер, який "не піддається" на "вмовляння" ФСБ відкрити якісь дані - агов, це знову ж таки росіяни. Не могли вони допустити, щоб російське населення підсіло на американські месенджери - як їх Путін буде відслідковувати? Був створений Телеграм, типу непідконтрольний, зробив собі певну репутацію, назбирав собі користувачів, які в тому числі "проти Путіна" - ось вони й у пастці. Ну хіба не так? Сидять вони тепер там, де думають, що наче в безпеці. А могли би й на Вотсапі, який фсбешникам показав би дулю з маком.
Телеграм зручний і нашій Банковій, бо стільки сміття, яке вони розповсюджують з метою залити брудом політичних опонентів, можна окрім телеграму побачити хіба що на телемарафоні. Зручний політичним заробітчанам-блогерам на підкормі у Подоляка.
Але для всіх нас це лише справа звички. Ми ж відмовились від mail ru, і нічого.
