Новини (міжнародні) останньої доби досить депресивні й обговорювати їх, надто в свято, я бажання не маю. Тому, маленька порада з царини кулінарії.
Якщо ви, як і я, любите справжній плов (і не лише їсти), поділюся «відкриттям» останнього року. Воно називається «рис лазер».
Нічого подібного я раніше не куштував, хоча кілька десятиліть експериментував з різними (зупинився на басматі та девзирі).
Лазер за смаковими якостями їх відверто переважає, але має суттєві відмінності.
Його не треба замочувати (лише добре промити). Він готується швидше за названі два сорти рису. Крім того, погано всмоктує зірвак. Тож, якщо за вашим рецептом (як і за моїм), плов готується в казані роздільними шарами, а під кінець перемішується, майте це на увазі. На відміну від того ж басматі, лазер вбере в себе обмежену кількість рідини з дна казана (при тому, що води туди я не додаю зовсім, використовуючи лише курдючний жир та «соки» від цибулі, моркви й мʼяса). Це важливо розуміти, бо можете отримати рисову кашу замість плову. Саме тому й замочувати цей рис не можна, хоча це ускладнює дещо приготування.
Але якщо врешті-решт прилаштуєтеся, результат перевершить усі сподівання.
П.С. Перепрошую плов-майстрів, котрі відкрили для себе лазер давно. Дехто каже, що я слоупок. Ну, слава Дарвіну, що не слоупоц
