Що маємо за результатами вчорашнього марш-кидка пригожинського "Вагнера" під Москву?
По-перше, Росія втратила легітимного керівника. Путін втік зі столиці, його літаки зникли з радарів під Гатчиною та Твер'ю. Його "звернення" до вагнерівців і росіян було відверто неадекватним ситуації. Він навіть виявився нездатним на перемовини зі своїм колишнім кухарем-бандитом, делегувавши їх потішному президенту Білорусі Олександрові Лукашенку. І тепер "бацька" носиться з подякою Кремля, мов з писаною торбою, але марнославством Лука не обмежиться…
Система, десятиліттями мурована і цементована ФСБ, дала тріщину за якусь добу, продемонструвавши світові свою неспроможність реагувати на кризи. Хтось каже, що, мовляв, це саме ФСБ спланувало "спецоперацію", аби мобілізувати російське суспільство, аби показати, що "без Путіна немає Росії". А вийшло акурат навпаки…
По-друге, сам горе-Корнілов… Заява Пригожина про те, що він зупинився і повертає своїх головорізів на місця постійної дислокації, щоб, мовляв, "не пролилася російська кров", - лицемірна і цинічна. Хто, як не вагнерівці, завалили кілька коштовних гвинтокрилів, скерованих Шойгу, щоб крити найманців фугасними бомбами? Ними ж керували не прибульці, а російські пілоти.
Якщо вже на те пішло, то й Пригожин виглядає в очах росіян не вельми
привабливо. Як бути тим, хто повірив у палкий заклик головного "Вагнера", і зважився підтримати його? "Чмобікам", що повстали проти герасимівсько-шойгівських командирів, аби
долучитися до "визвольного походу"? Зрештою, мене мало цікавить їхня доля, але, здається, після такого "кидка" навіть інфантильне російське суспільство зрозуміло, що "на зоні" не
можна вірити нікому.
Атмосфера недовіри, тотальної ненависті та злоби роз'їдатиме, мов іржа, і російські еліти, — що столичні, що регіональні, — і російську армію, і національні окраїни. Легітимність будь-чого закінчується там, де суперечка вирішується лише правом сили. Додайте сюди полювання на відьом, неодмінний елемент будь-якої проваленої фронди, — адже ж у Пригожина точно були прихильники з орбіти Кремля.
Годі сподіватися, що Путін виконає свої обіцянки, тим паче, що він особисто їх не озвучував. Ним, за фактом, було озвучено лише наказ фізично усунути Пригожина, і він залишається у силі (попри буцімто закриття кримінальної справи, порушеної генеральною прокуратурою РФ проти "путчистів"). Опущений іншим бандитом, бандит обов'язково шукатиме нагоди поквитатися. Тож тепер лише спостерігаймо, хто вдарить першим.
Окремо – про так звану російську опозицію. Не буду докладно розписувати, як витончені "інтелектуали" та "ліберали" злилися у хорі підтримки воєнного злочинця з
кувалдою. Наведу лише цитату з телеграм-каналу Михайла Ходорковського. Відповідаючи на закиди про ідейну колаборацію з Пригожиним, він написав: "Послухайте, "діти квітів" і
"білі польта", це ваш світ "рожевих поні", а наш, світ динозаврів, де на фронті щодня гинуть сотні й тисячі, і де опинитеся ви, якщо кремлівська тварюка залишиться при владі!". Ага,
для Ходорковського Пригожин умить став "миротворцем"…
Пригожинський бутафорний "путч" насправді виявився трейлером громадянської війни, яка неминуче спіткає Росію. А українці зроблять все для того, аби прем'єра цього повнометражного кіна розпочалася якнайшвидше.
