Припустимо, Україна зрештою лібералізує економіку викарабкується з економічної ями. Припустимо, навіть відбувається якийсь "тигрячий" ривок. Рік десь 2030-2035, хтось обережно говорить про українське економічне диво, всі діла.
На той момент в країні депопуляція. Тільки-но вона стає мінімально привабливою, до неї починають їхати мігранти. Легальні та нелегальні.
І це стає проблемою.
Бо їхати вони будуть не з Німеччини, а з умовних країн третього світу. В певному варіанті розвитку подій ще з Росії. І це створить велику суспільну напругу. Усі ці зігомьоти, які зараз мало кому цікаві, матимуть друге, третє та четверте дихання. Будуть справжні кейси етнічної злочинності - і будуть люди, що бажатимуть роздути їх в десять разів. Коротше, те, що ми зараз вбачаємо в Європі.
І тут можливі два реальні варіанти.
Варіант перший, розумний. Це коли країна заохочує міграцію з тих країн, емігранти з яких несуть не дуже велику загрозу через не такі значні культурні відмінності чи кримінальний рівень, як у інших варіантів. Проблема в тому, що Україні вже буде майже ні з кого вибирати. Але загалом тактика "беремо ефіопів та філіпінців, поки пакистанці не приїхали самі". Проблему не зніме, але знизить рівень.
Варіант другий, дурний, але популярний. Намагатися всяко обмежити міграцію (спрацює тільки з _легальною_) та всяко стимулювати народжуваність (не спрацює, бо вона падає через об'єктивні суспільні зміни, гугл "демографічний перехід"). Зрештою замість легальної міграції матимемо нелегальну та сім'ї, що сидітимуть виключно на соціалці, штампуючи дітей (і якщо ви вважаєте, що саме української національності, то якраз навряд чи). Проблему не зніме, скоріш посилить.
І от цікаво, який варіант оберуть?:)