Є квартири, в яких лежать мертві люди, і їх складно звідти забрати.
Східна Європа, ХХI століття. Коли межа перейдена, але агресор давно не усвідомлює, що він наробив. Про квартири з трупами - це зокрема читаю про Дружківку, що на Донбасі. В цій же категорії давно перейдених меж - кадри, на яких ворожі дрони женуться за цивільними. Херсон, Суми, Запоріжжя, Харківщина, той самий Донбас...
Коли Трамп був обраний до влади, чому росіяни раділи? Бо він нарцис, чиї якості давно вивчені психологією. Нарциси живляться чужим ресурсом, використовують іншу людину як місце, де можна поживитись емоціями, забрати чужу силу, підвищити за її рахунок свою самооцінку. Бери, обробляй того Трампа методами КДБ, бо він - як на долоні. Я не є психологом, але цікавлюсь - хіба росія як так звана нація не має таких саме нарцисичних рис?
Для росіян так само не існує інших людей і народів, як особистостей і суб'єктів. Їх росія сприймає за шведський стіл. До одних приходить за їжею, до інших за технологіями, до третіх за територіями, й так далі. Власні помилки росія як нарцис визнавати не здатна, бо для цього потрібна неабияка сміливість. І що таке нарцисизм - це глибоко ображена істота в дитинстві, або ж на початку свого зародження як держава (якщо переносити на народ чи націю), які не мають власної особистості. Цілісності. Для того, щоб бути собою - вони йдуть брати чужі ресурси. Тільки взявши щось від інших, вони можуть якось себе визначити. Саме тому росія заповнює власну порожнечу історією нашої Київської Русі.
Росія не змогла б існувати без сусідів. В принципі, всім складно без сусідів, але росіяни живляться чужим тоді, коли інші вміють екологічно співпрацювати. Для росіян не існує іншої правди, іншої реальності, іншої історії, інших цінностей, окрім власних. І в цьому нарцисичному угарі вони щиро не усвідомлюють дна, якого дісталися - що майже в центрі Європи в наші часи вони перетворюють життя наших людей на безкінечне пекло.
Безкінечне. Пекло. Мені складно вже уявити, як це - жити без вибухів. Без дронів над головою. Без частини життя під землею. Ми як кроти, вчимося під землею, працюємо під землею (мій Харків), спимо під землею, коли балістика (Київ, співчуваю).
Але росія як нарцис в цілому не сприймає нас за когось, хто має право на окреме існування, чи на достойне життя. Проте наразі росіяни ризикують отримати резонанс, як, може, в часи розвалу совка. Вони як натовп, якому зручно весь час нічого не розуміти, стоять на мосту й стрибають. В сенсі - вбивають, запускають ракети, йдуть в наші поля як м'ясо, ненавидять, блефують - але той міст за одночасних таких їх дій може обвалитися швидше, ніж вони щось усвідомлять. У здорової людини факти злочинів в Україні викликають здорову реакцію. У росіян здорової реакції немає. Що й треба було довести
