Єдиний марафон вбиває мобілізацію і їх же політичні перспективи:
- під час виборів зробили ставку на тих, хто хоче скоріше закінчити війну. Не важливо як;
- це тип виборця, якого я би назвала "глядач", і тепер його увагу треба весь час "підігрівати", бо виборець типу "глядач" швидко втомлюється, нудний контент йому не цікавий. Тому й марафон;
- на виборця такого типу впливає картинка. Тому ставку робили на те, щоб показувати президента, а не розповідати про нудні його справи. Щоб вразити зовнішністю, стилем, посмішкою, загальним іміджем - а не деталями роботи і виконаннями повноважень. Картинка справляє більше враження, більше за текст. Тому лонгріди читають мало. Тому коротенькі відео в Тік Тоці мають більше переглядів, ніж документальні фільми. Класика, що тут пояснювати...
- тепер є залежність від вподобань виборця типу "глядач". Він не хоче складнощів - він хоче перемог. Причому не виборювати їх, а спостерігати за ними. Чути про них;
- мобілізувати меншість весь час неможливо, під час такої війни. Меншість прийшла на війну сама. Вже встигла загинути, потрапити в полон, стати скаліченою. Меншість досі в окопах. Але ж більшість - це той самий виборець типу "глядач"!!! І як же ж його мобілізувати, коли ти його власноруч виплекав, виховав, підігравав його настроям?
Саме ТИ його створив. Створював щодня. Під себе. Ліпив, як пластилін. Щоб обрав тебе. Щоб аплодував тобі. Щоб за допомогою його потопити опонентів.
Я не знаю, до чого це призведе. Мабуть, це логічний розвиток подій для будь кого, у кого "немає часу думати", чи немає часу думати стратегічно - так вони казали?
