Офіційно Париж підтвердив готовність передати до 26 літаків (це весь парк Mirage 2000-5, який вони замінюють на Rafale).
Тривають переговори про викуп ще 24 одиниць Mirage 2000 у Греції. Греки традиційно торгуються, але під тиском США та Франції процес рухається.
Реалістична цифра, на яку Повітряні сили ЗСУ можуть розраховувати до кінця 2026 початку 2027 року — близько 40-50 одиниць. Здавалося б небагато. Але це дві повноцінні авіабригади. Якби ми так скупали літаки з наявності перед війною, то перші тижні були б значно простіші.
Навчання проходить на авіабазі Нансі-Оше (Nancy-Ochey) у Франції. Це був один із найшвидших курсів в історії французьких ВПС.
Для пілотів скорочений курс тривав шість місяців: два місяці — загальна адаптація та теорія, чотири — бойове застосування та робота з французьким озброєнням.
У ПС ЗСУ Mirage 2000-5 працюють по декількох напрямках.
Носії SCALP-EG («Storm Shadow»): Це їхня головна роль. Mirage 2000-5 спочатку розробляли під ці ракети. На відміну від старих радянських Су-24, «Міраж» може програмувати ракету прямо в польоті, що критично важливо при зміні пріоритетів цілей.
Це дає можливість дістати цілі, що переміщуються — потяги з важливими вантажами, судна, розміщення школи пілотів, що переїхала за години перед ударом.
Звісно нікуди не діваються і стаціонарні завдання — одне з останніх Брянський хімічний завод, декілька «сигар» пробили дахи цехів та детонували всередині. Завод зазнав критичних руйнувань, що зупинило частину ліній збирання снарядів.
Франція вже заклала в бюджет на 2026 рік додаткове замовлення ракет SCALP-EG, щоб компенсувати те, що передається Україні. Це означає, що потік не зупиняється, але ми стали економнішими, розтягуючи свіжі британські партії на всю зиму. Але, наприклад, Новошахтинський завод нафтопродуктів отримав 25 жовтня 2025 десяток «пряників».
Полювання на «Шахеди» та крилаті ракети: Завдяки РЛС RDY-2, яка бачить дрібні цілі на фоні землі, «Міражі» стали основою ППО у областях заходу і центру України.
Поки немає місій по землі ракетами повітря-повітря йде перехоплення — це ковток повітря для ППО, стійкість нашої енергетичної системи, можливість розстріляти засоби доставки з обмеженими строками, не дати перевантажити канальність у ЗРК. Одні плюси у якості бортів ППО.
Перехоплювач (Air-to-Air): Використовують ракети MICA (IR/EM). Це дозволяє працювати в режимі «вистрілив-забув» на дистанціях до 60-80 км. Використання зброї ЄС, а не тільки США, дозволяє нам бути більш гнучкими і мати більш комфортні ліміти. Це можливість тримати подалі метальників КАБів, знижуючи точність прильотів корегованого чавуна.
Високоточні удари по землі: Використання авіабомб AASM Hammer. Ці розумні бомби з реактивним прискорювачем дозволяють бити по ворожих командних пунктах за 60-70 км від лінії фронту. Це вузли зв'язку, позиції пілотів на відтяжці, засоби РЕБ, пункти збору аварійних машин (знищити майстерню безцінно), склади тощо.
Це не панацея. Але там непогана для наших умов РЛС та системи РЕБ.
Якщо F-16 стали нашими «робочими конячками», то «Міражі» — це гострий французький «скальпель» для специфічних операцій.
Нещодавна обіцянка МО Франції передати нам додаткову партію зрозуміла — вони продовжують пересідати на новіші борти, зараз для ЕС немає нічого важливішого, ніж те, щоб ми стояли, і РФ спливала тут кров'ю та золотовалютними резервами.
